Південно-західний апеляційний господарський суд

Історія становлення і розвитку Південно-західного апеляційного господарського суду

Історія становлення і розвитку Південно-західного апеляційного господарського суду – невід’ємна частина історії міста Одеси та країни, історії розвитку економічних відносин, правових засад їх регулювання, діяльності людей, які із самого започаткування суду, як державної установи, так і дотепер, присвятили своє життя становленню судочинства у господарських відносинах.

Здійснюючи екскурс сторінками історії нашого суду, повертаючись у минуле, ми намагаємось розкрити суть подій і явищ минулого часу, щоб краще і повніше усвідомити сучасне, оцінити надбання сьогодення.

Південно-західний апеляційний господарський суд, поряд з іншими судами господарської юрисдикції, у своїй діяльності спирається на фундамент, що будувався протягом багатьох років, складався «цеглинка до цеглинки» зусиллями видатних державних діячів, був нерозривно пов'язаний із історичними подіями та нагальними потребами розвитку торгівлі, промисловості та ремесел.

На самому початку 1795 року Хаджибей було перейменовано в Одесу.

Стрімкий розвиток міста Одеси, яка становилася важливим центром внутрішньої і міжнародної торгівлі, оскільки через місто йшли товари на Схід і Захід та у зворотному напрямку, сприяло створенню відповідної державної установи для вирішення спорів, які виникали між комерційними компаніями та підприємцями.

Адже при зростаючій кількості торгівельних угод між комерційними компаніями та підприємцями невпинно збільшувалась і кількість суперечок, що потребували вирішення на професійному рівні, за допомогою спеціально створених органів.

10 березня 1808 року з ініціативи герцога де Рішельє саме в місті Одеса був створений перший комерційний суд, який діяв на підставі Статуту.

(Еммануїл Йосипович Рішельє)

26 листопада 1808 року відбулось відкриття приміщення Одеського комерційного суду.

(Одеський комерційний суд)

Ці події, без сумніву, займають особливе місце в історії становлення господарських (арбітражних) судів, оскільки саме з ними пов’язується започаткування судочинства в економічних відносинах у державі.

Новостворений комерційний суд формувався на виборних засадах, за активної участі у ньому представників від купецької спілки Одеси, які добре знали справи комерції і місцеві торгові звичаї.

Характерною особливістю судочинства у новоствореному комерційному суді, на відміну від пануючого у загальних судах «паперового процесу», було застосування поряд із письмовим провадженням – усного. При цьому вибір форми процесу був прерогативою позивача та залежав від його бажання.

До столітнього ювілею Одеського комерційного суду в 1908 році міськими діячами було створено меморіальну дошку, на якій виграверовані імена всіх голів комерційного суду за всю столітню його діяльність з датами їх головування.

(Меморіальна дошка з прізвищами голів комерційного суду)

Весь радянський період меморіальна дошка пролежала в підвалі старого будинку та була знайдена одеським журналістом Даниїлом Шацом та передана для експозиції до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Подальшим етапом в історії арбітражного судочинства стало створення комерційних судів з особливою компетенцією, які розглядали тoргoвeльні i вeкceльні cпрaви, cпрaви прo неплатоcпрoмoжнicть. Хaрaктeрнoю ocoбливicтю cудoчинcтвa у кoмeрцiйних cудaх булa швидкicть тa oпeрaтивнicть у рoзглядi cпрaв, відсутність зайвого формалізму.

Означені комерційні суди стали прототипами арбітражних судів, які проіснували до 1917 року.

В період громадянської війни необхідність в існуванні судів, які б розглядали господарські спори, відпала. Лише в червні 1924 року була створена система арбітражних комісій, в центрі – Вища Арбітражна Комісія при Українській економічній Раді, на місцях – при губернських економічних Радах. В Одесі було організовано Одеську Губернську арбітражну комісію, головою якої призначено Косілло.

Арбітражні комісії, які діяли до 1931 року, були наділені судовими функціями. Провадження арбітражними комісіями здійснювалося за правилами цивільно-процесуальних кодексів союзних республік, проте з відмінностями, зумовлюваними особливостями підвідомчих їм справ. Останні розглядалися колегіально головуючим і двома членами арбітражної комісії.

В червні 1931 року було утворено державний арбітраж Одеської області. Однак, у зв’язку з переходом на госпрозрахункові методи господарювання й організацією зв’язків на основі договорів, до його компетенції були віднесені спори щодо укладених договорів, а також інші майнові спори між установами, підприємствами і організаціями усуспільненого сектора.

Але час не стояв на місці: країна крокувала шляхом індустріалізації, створення потужної промислової бази, розвитку науки і техніки.

До утвердження незалежності України, після проголошення Декларації про державний суверенітет, почали впроваджуватися ринкові відносини, які зумовили потребу в спеціальних органах для вирішення спорів і забезпечення законності в економічних правовідносинах. З цією метою Верховна Рада України 4 червня 1991 року ухвалила Закон «Про арбітражний суд», а 6 листопада 1991 року затвердила Арбітражний процесуальний кодекс, який став законом вже незалежної української держави.

З цього часу розпочався активний процес створення та розбудови системи арбітражних судів.

Варто зазначити, що на той час законодавець ще не визначився з необхідністю утворення судів апеляційної інстанції. Справи розглядалися у першій інстанції обласними та прирівняними до них судами (всього 27 судів), а переглядалися в порядку нагляду Вищим арбітражним судом України. Така процедура зберігалася до 1996 року.

Першим головою арбітражного суду Одеської області став Постолатій Володимир Якович, який обіймав цю посаду з 1989 по 1997 рік.

(Постолатій Володимир Якович)

З 1998 року головою арбітражного суду Одеської області Указом Президента України був призначений Вихров Борис Борисович.

(Вихров Борис Борисович)

Відправною точкою в розбудові системи господарських судів вважається 4 червня 1991 року. Верховна Рада УРСР приймає Закон України «Про арбітражний суд». Відповідно до цього Закону в Українській РСР починають діяти: Вищий арбітражний суд Української РСР, арбітражний суд Кримської АРСР, арбітражні суди областей, міста Києва та Севастополя, які становлять єдину систему арбітражних судів.

Найважливішим чинником у реформуванні системи арбітражних (господарських) судів стало прийняття у 1996 році Конституції України, яка заклала концептуальні основи цього процесу. З прийняттям Конституції система арбітражних судів послідовно і надійно зайняла належне місце в єдиній судовій системі. Крім того, Основним Законом були закладені правові засади утворення касаційної та апеляційної інстанцій, гарантувалась незалежність і недоторканість суддів як господарських, так і загальних судів.

У 2001 році було проведено так звану малу судову реформу, яка вирішила цілу низку принципових питань. Арбітражні суди перейменовані у господарські, внесені суттєві зміни до Закону України «Про арбітражний суд» і Арбітражного процесуального кодексу України, затверджується три ланкова система господарських судів: місцеві, апеляційні та Вищий арбітражний суд України, який набуває статусу Вищого господарського суду України, як вищого спеціалізованого суду і касаційної інстанції.

Зокрема, апеляційне провадження стає додатковою гарантією справедливості рішення, прийнятого місцевим господарським судом, а метою самого апеляційного оскарження – максимально запобігти судовій помилці при розгляді конкретної справи та забезпечити правильне застосування закону всіма судами господарської юрисдикції.

Поряд з тим, апеляційні господарські суди, як суди вищого рівня, отримують право не обмежуватися перевіркою законності та обґрунтованості рішень суду першої інстанції, а наділяються правом досліджувати нові докази за принципом змагальності сторін у процесі і залежно від того, що буде встановлено у судовому засіданні, приймати власне рішення.

Таким чином, утворення апеляційної ланки в системі господарських судів по суті було обумовлено необхідністю, з точки зору закону, здійснення перевірки законності та обґрунтованості прийнятих місцевими господарськими судами актів, що не набрали законної сили. Відтепер суди апеляційної інстанції фактично мають розглядати судові справи повторно в повному обсязі не обмежуючись доводами апеляційних скарг, задля встановлення та виправлення помилок, яких міг припуститися суд першої інстанції під час первісного їх розгляду.

У липні 2001 року Указом Президента України №511/2001 від 11.07.2001 року було утворено 7 апеляційних господарських судів та затверджено території апеляційних округів, на які поширюється їх повноваження. Серед новоутворених судів апеляційної інстанції і Одеський апеляційний господарський суд, юрисдикція якого на початку його існування поширювалась на Одеську та Миколаївську області, а згодом і Запорізьку область. На сьогоднішній день: Одеську, Миколаївську та Херсонську області.

(Наказ про реєстрацію Одеського апеляційного господарського суду)

Першим головою Одеського апеляційного господарського суду, суддівський корпус якого складався з 31 судді, було обрано Балуха Валерія Сергійовича.

(Балух Валерій Сергійович)

У 2013 році головою Одеського апеляційного господарського суду було обрано Богацьку Наталію Станіславівну яка обіймала цю посаду до 2018 року.

(Богацька Наталія Станіславівна)

Указом Президента України №454/2017 від 29.12.2017 року було ліквідовано вісім апеляційних господарських судів, серед яких і Одеський апеляційний господарський суд. Натомість було утворено Південно-західний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Миколаївську, Одеську та Херсонську області, з місцезнаходженням у місті Одесі.

З моменту, коли 3 жовтня 2018 року Одеський апеляційний господарський суд припинив здійснення правосуддя у зв'язку із публікацією в газеті «Голос України», Південно-західний апеляційний господарський суд розпочав свою роботу.

В період з дня початку роботи суду до 1 лютого 2019 року обов’язки голови суду виконував суддя Колоколов Сергій Ігоревич.

1 лютого 2019 року зборами суддів Південно-західного апеляційного господарського суду одноголосно обрано головою суду Богацьку Наталію Станіславівну.

Заступник голови суду – суддя Разюк Галина Павлівна.
Керівник апарату суду – Павлевська Ганна Вікторівна.

Заступник керівника апарату суду – Мізішева Юлія Василівна.

Загальний склад суддів станом на травень 2020 року становить 17 осіб.

У Південно-західному апеляційному господарському суді діють дві палати.

До Першої судової палати входять судді: Аленін О.Ю., Бєляновський В.В., Богатир К.В., Будішевська Л.О., Мишкіна М.А., Лавриненко Л.В., Поліщук Л.В., Таран С.В., Філінюк І.Г – всього 9 суддів.

До Другої палати входять судді: Богацька Н.С., Діброва Г.І., Колоколов С.І., Принцевська Н.М., Разюк Г.П., Головей В.М., Савицький Я.Ф., Ярош А.І. – всього 8 суддів.

Структура апарату суду включає такі структурні підрозділи та посади: