У Верховному Суді проведено круглий стіл, присвячений актуальним питанням господарського судочинства!

02.12.2022 у Кловському Палаці відбувся спільний круглий стіл, присвячений актуальним питанням господарського судочинства, організований Верховним Судом та Громадською організацією “Асоціація суддів господарських судів України”.

Представники суддівського корпусу (судді ВП ВС, КГС ВС, голови апеляційних та місцевих господарських судів, голова ДСАУ), депутатського корпусу, фінансового ринку, юридичної та банківської спільноти взяли участь у заході для обговорення напрямків удосконалення ефективності роботи господарських судів і перспектив розвитку. 

Привітали учасників круглого столу Голова Верховного Суду Всеволод Князєв, Голова Асоціації суддів господарських судів України, голова Південно-західного апеляційного господарського суду Наталія Богацька.

Справедливість, неупередженість та своєчасність правосуддя – це ті стовпи, на яких тримається сталий розвиток економіки, від чого значною мірою залежить інвестиційна привабливість країни, а отже й місце України на міжнародній арені як сильної, незалежної та успішної держави. Цими принципами керується і господарська юрисдикція під час ухвалення судових рішень.

На цьому наголосив Голова Верховного Суду Всеволод Князєв під час круглого столу «Актуальні питання господарського судочинства».

«Сьогодні економіка України знекровлена, бізнес вимушений боротися за виживання, а українське правосуддя – забезпечувати верховенство права та  справедливість в умовах безпрецедентних безпекових викликів. Не меншим викликом є і відновлення роботи судів на деокупованих територіях. Але ця робота – одна з найважливіших, адже у щойно звільнених населених пунктах запит на справедливість є особливо високим», – зазначив голова  ВС.

Голова ВС переконаний, що суди мають продемонструвати таку якість правосуддя, яка не лише відповідатиме кращим європейським стандартам і практикам, а й перебуватиме в авангарді європейської правової думки і розвитку судової практики в економічних правовідносинах.

Наталія Богацька зауважила, що головна мета сьогоднішнього заходу – визначити ризики правової невизначеності та стабільності економічної ситуації в країні у разі скасування ГК України та знайти шляхи оптимізації законодавства у сфері економічних відносин.

«Реалії сьогодення вимагають від нас зібраності та виваженості при прийнятті рішень. Не на часі руйнувати систему і вводити нові правові правила для бізнесу, який і так ледь тримається. На часі подумати про те, як стабілізувати судову практику, як покращити доступ до правосуддя і як взагалі здійснювати правосуддя в умовах вимкнення світла та досить тривалих тривог», –зауважила вона.

«Жодна інша з галузей законодавства не містить такої кількості нормативно-правових актів, а скасування ГК України, який є фундаментом для спеціальних законодавчих актів у сфері господарських правовідносин, призведе до колапсу в правозастосуванні у цій галузі права», – резюмувала Наталія Богацька.

Вона також додала, що окремі положення ГК України є застарілими і потребують доопрацювання та вдосконалення. Водночас скасування ГК України спричинить фатальні наслідки для економіки країни.

Круглий стіл складався з трьох сесій, які супроводжувались високою динамікою та синергією учасників заходу, адже в їх рамках обговорюволася роль господарського судочинства та Господарського кодексу у захисті приватного та  державного секторів економіки, ризики правової невизначеності для стабільності економічної ситуації в Україні  при скасування  Господарського Кодексу та пошук шляхів оптимізації законодавства в сфері економічних відносин нашої країни. 

“Спеціалізація судів дуже важлива для розвитку держави в межах Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом” саме такими словами розпочала свій виступ в. о. голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Ніна Ткаченко. Спікерка зауважила, що на розгляді Верховної Ради України перебуває законопроєкт від 9 вересня 2021 року № 6013 «Про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх об’єднань у перехідний період», яким, зокрема, передбачається визнати ГК України таким, що втратив чинність. Одним із доводів на користь скасування ГК України називають неможливість існування кодексу, який би одночасно регулював і приватні, і публічні відносини. «Такі твердження відображають суб’єктивну думку, яка суперечить об’єктивним реаліям, а саме існуванню значної кількості нормативно-правових актів, що поєднують у собі як приватні, так і публічні норми», – сказала Ніна Ткаченко. 

Секретар Великої Палати Верховного Суду Лариса Рогач переконана, що скасування будь-якого закону, а тим більше ГК України не може бути самоціллю. «Метою будь-яких змін до законодавства має стати покращення правового регулювання, усунення прогалин і недоліків чинного законодавства. Це має величезне значення й для єдності судової практики».

Вона зазначила, що діяльність Касаційного господарського суду у складі ВС та Великої Палати ВС є певною мірою лакмусовим папірцем стану правового регулювання в країні. На розгляд судів надходять справи щодо проблемних питань, які викликають неоднозначне розуміння та правозастосування. Лариса Рогач розповіла про найбільш актуальні питання господарського судочинства, з якими у своїй роботі стикалася і які вирішувала ВП ВС. Серед них виникали й такі, в яких ішлося про співвідношення права власності, права господарського відання та оперативного управління, застосування приписів ГК України.

Народний депутат України, член парламентського комітету з питань правової політики Павло Павліш, прокоментував ідею ГК України, зазначивши: «Я проти кардинального підходу, який може погіршити життя громадян загалом і систему судів зокрема».

Членкиня Наглядової ради ПАТ «Ощадбанк» Роза Тапанова зауважила про необхідність забезпечення ефективної роботи господарської юрисдикції. На її думку, поєднання сталості нормативно-правових актів і судової практики підвищить інвестиційну привабливість України.

Голова Антимонопольного комітету України Ольга Піщанська зазначила, що АМКУ тісно взаємодіє з господарськими судами понад 20 років і вже напрацьована судова практика, яка є зрозумілою для суб’єктів господарювання. За її словами, законопроєкт № 6013 несе великі ризики.

Перший заступник Голови Фонду державного майна України Дмитро Кліменков звернув увагу на проблемні питання, з якими стикається ФДМУ під час забезпечення в судах захисту майнових інтересів держави.

«Підготовці проєкту нормативного акта, яким будуть запропоновані зміни, має передувати серйозна робота з аналізу регуляторного впливу чинного ГК України. Слід виявити проблемні моменти, застарілі положення та запропонувати варіанти врегулювання правовідносин. Прийняття недоопрацьованого акта може мати катастрофічні наслідки для економіки, особливо під час воєнного стану», – сказала партнерка LCF Law Group, членкиня Ради арбітражних керуючих України та Ради комітету з конкурсного права АПУ Олена Волянська.

Директор ДУ «Інститут економіко-правових досліджень імені В. К. Мамутова Національної академії наук України», член-кореспондент НАН України Володимир Устименко зауважив, що законопроєкт стосується всіх юридичних осіб, тож після скасування ГК України може бути немало проблем.

Член правління «Ощадбанку», відповідальний за роботу з NPL Арсен Мілютін зазначив, що вся адвокатська і судова спільнота погоджується, що господарська юстиція є ефективною та необхідною, тому має і надалі функціонувати.

Завідувач кафедри економічного права та економічного судочинства Навчально-наукового інституту права КНУ імені Тараса Шевченка Вікторія Рєзнікова звернула увагу, що законодавець пропонує «вибити фундамент з-під ніг» засад господарських відносин. Зокрема, скасуванням понять і термінів, наприклад «господарські відносини», «господарські спори», «господарський суб’єкт», а також терміна «підприємство», яким послуговуються всі країни світу і який вживається в законодавстві більше як 300 тис. разів (і, наприклад, 80 тис. разів – «суб’єкт господарювання»).

Скасовувати конституційні поняття не лише безвідповідально, це небезпечно, зазначив член-кореспондент НАПрН України Олег Подцерковний. Він зауважив, що в разі прийняття законопроєкту № 6013 треба буде реорганізувати в ТОВ 200 тис. підприємств, змусити їх перереєстровуватися, витратити час, зруйнувати стабільну судову практику. І який у цьому сенс, законодавець не пояснив.

Член Вищої ради правосуддя, суддя Господарського суду міста Києва Оксана Блажівська зауважила, що саме судова спільнота, науковці, представники бізнесу мають подумати над тим, які кроки необхідні далі, адже суть не в назві кодексу, а в тому, що він буде регулювати, як працюватиме на користь бізнесу.

Для представників суддівського корпусу, фінансового ринку, юридичної та банківської спільноти захід став ще одним майданчиком для обміну поглядами, обговоренням та висловлення пропозицій щодо удосконалення законодавства та, насамперед, підвищення ефективності судового захисту.

Запис круглого столу за наступними посиланнями:

https://www.youtube.com/watch?v=iQ933RYqUAs  (перша частина);

https://www.youtube.com/watch?v=c1xif8PEC2A (друга частина).