Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Суддя Південно-західного апеляційного господарського суду Костянтин Богатир взяв участь у розширеній нараді суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, апеляційних та місцевих господарських судів, присвяченій річниці введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ).
З вітальним словом виступили Голова Верховного Суду Валентина Данішевська, Заступник голови Верховного Суду, Голова Касаційного господарського суду Богдан Львов та суддя – секретар палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Володимир Погребняк.
Голова ВС Валентина Данішевська окреслила низку проблем, пов’язаних з процедурою відновлення платоспроможності,зокрема, звернула увагу учасників на те, що саме суди відповідальні за такі важливі аспекти, як забезпечення виконання контрактів і процедури неплатоспроможності. Також наголосила, що новий Кодекс зняв бар’єри для порушення справи про банкрутство, і щоб процес став успішним, справа має бути відкрита якомога раніше, як тільки з’явилися ознаки. Чим раніше відкрили справу, тим більше і краще від неї буде ефект, як економічний, так і правовий. Зазначила, що процедура банкрутства не повинна виглядати, як процес за ради процесу, він завжди повинен мати результат, з чим погодились усі учасники.
Голова КГС ВС Богдан Львов наголосив на тому, що спеціалізація саме як запорука якості судових рішень у всьому світі визнана якраз у сфері банкрутства, тому у господарських судах банкрутство і пов’язані процедури завжди були, є і будуть в епіцентрі уваги і далі.
Суддя Південно-західного апеляційного господарського суду Костянтин Богатир виступив у другій сесії наради та розповів про практику застосування господарськими судами новел КУзПБ, а саме про відсторонення арбітражного керуючого незалежно від наявності підстав.
Зазначив, що ця новела викликала гостру дискусію як серед учасників провадження у справі про банкрутство, з одного боку це кредитори, а з іншого – арбітражні керуючі, та і серед суддівського корпусу, які спеціалізуються на розгляді справ.
Перш за все проблема полягає у різному тлумаченні вказаної правової норми тими особами, які повинні її застосовувати в практичній діяльності. Кредитори активно звертаються до господарського суду з клопотаннями про відсторонення арбітражних керуючих від виконання повноважень з посиланням на статтю Кодексу, пропонують іншу кандидатуру арбітражного керуючого, при цьому будь яких підстав для відсторонення не зазначають. В свою чергу арбітражні керуючі вважають такі клопотання комітету кредиторів не законними, оскільки відсторонення від повноважень без будь яких підстав грубо порушують їх конституційні права на працю та оплату праці, а також є втручанням у їх незалежність.
Наголосив на тому, що судова практика щодо застосування ст. 28 ч. 4 Кодексу не є однозначною, останні висновки апеляційних господарських судів є досить різними, а практика щодо застосування вказаної статті формується у кожному регіоні окремо. Можливість оскарження рішення суду першої інстанції та апеляційного господарського суду з вказаного питання в касаційному порядку не передбачено ч.3 ст.9 Кодексу.
Сьогоднішній захід став онлайн-майданчиком для обговорення та окреслення проблемних питань, пов’язаних з процедурою банкрутства, зокрема, що стосується: діяльності арбітражних керуючих, які пов’язані із застосуванням норм КУзПБ, відшкодування послуг та витрат арбітражного керуючого, які виникають під час розгляду справ про неплатоспроможність фізичних осіб та процедури відновлення платоспроможності валютних позичальників.
Судді господарських судів України, які спеціалізуються на розгляді справ з банкрутства, виступали з докладами та розповідали про деякі проблеми застосування процесуальних норм КУзПБ та розгляду справ про банкрутство державних підприємств. Обговорювались також актуальні питання застосування правових норм КУзПБ, які виникають на практиці та правове положення кредиторів в межах справи про банкрутство.
Проведення таких нарад та дискусій є дуже корисним для суддів усіх інстанцій, адже під час них можна обговорити проблемні моменти, які виникають на практиці, для того, щоб покращити загальні результати роботи.