П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
11 травня 2026 року |
м. Одеса |
Справа № 916/4411/23 |
м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №1
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді Савицького Я.Ф.,
суддів: Богатиря К.В.,
Поліщук Л.В,
секретар судового засідання – Полінецька В.С.
за участю представників учасників судового процесу:
від ПАТ АБ “УКРГАЗБАНК”: Ніценко О.С., у порядку самопредставництва;
від ПП “АЛЕКСАНДР А. СИНЕНКО”: не з’явився;
від ТОВ “ЩЕДРА ЗЕМЛЯ” Пацалова Т.С., за ордером;
від Синенко О.О.: Подрез О.О., за ордером;
від Левінсона О.В.: Уланівський С.Є., за ордером;
від ПСП “БАТЬКІВЩИНА”: не з’явився;
від ТОВ “ПІВДЕННИЙ ЕКСПОРТ ЛТД”: не з’явився;
від ФГ “ПІВДЕННА ЗЕМЛЯ”: не з’явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційні скарги Левінсона Олександра Валерійовича та Синенко Олександра Олександровича
на рішення Господарського суду Одеської області
від 14 листопада 2024 року (повний текст складено 25.11.2024)
у справі № 916/4411/23
за позовом: Публічного акціонерного товариства акціонерного банку “УКРГАЗБАНК”
до відповідачів:
1) Приватного підприємства "АЛЕКСАНДР А. СИНЕНКО";
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЩЕДРА ЗЕМЛЯ";
3) Синенко Олександра Олександровича;
4) Левінсона Олександра Валерійовича;
5) Приватного сільськогосподарського підприємства "БАТЬКІВЩИНА";
6) Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕННИЙ ЕКСПОРТ ЛТД";
7) Фермерського господарства "ПІВДЕННА ЗЕМЛЯ";
про: стягнення 43 939 200,51 грн,
суддя суду першої інстанції: Невінгловська Ю.М.місце винесення рішення: м. Одеса, проспект Шевченка, 29 Господарський суд Одеської області
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
В судовому засіданні 11.05.2026, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2023 Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" (далі також – Позивач, ПАТ АБ “УКРГАЗБАНК”, Банк) звернулося до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до Приватного підприємства (ПП) "АЛЕКСАНДР А. СИНЕНКО" (далі також – Відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "ЩЕДРА ЗЕМЛЯ" (далі також – Відповідач-2), Синенка Олександра Олександровича (далі також – Відповідач-3, Синенко О.О.), Левінсона Олександра Валерійовича (далі також – Відповідач-4, Левінсон О.А.), Приватного сільськогосподарського підприємства (ПСП) "БАТЬКІВЩИНА" (далі також – Відповідач-5), Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "ПІВДЕННИЙ ЕКСПОРТ ЛТД" (далі також – Відповідач-6), Фермерського господарства (ФГ) "ПІВДЕННА ЗЕМЛЯ" (далі також – Відповідач-7), в якій ((з урахуванням заяви ПАТ АБ “УКРГАЗБАНК” про виправлення описки у позовній заяві (вх. № 40850/23 від 10.11.2023)) просило суд:
1.1. Додатковим договором №900/2021/ХОД-МСБ-ГКД-НВКЛЗ від 25.05.2021 до Генерального кредитного договору №900/2021/ХОД-МСБ-ГКД від 25.05.2021 у розмірі 1 019 643,58 грн, з яких
- заборгованість по кредиту прострочена - 900 243,17 грн.,
- заборгованість по процентах прострочена - 74 360,15 грн.,
- заборгованість по процентам поточна (компенсація процентів за програмою Фонду розвитку підприємництва) - 43 873,18 грн.,
- заборгованість по комісії прострочена - 1 167,08 грн.
1.2. Додатковим договором №900/2021/ХОД-МСБ-ГКД-НВКЛ4 від 25.05.2021 до Генерального кредитного договору №900/2021/ХОД-МСБ-ГКД від 25.05.2021 у розмірі 656 412,81 грн, з яких
- заборгованість по кредиту прострочена - 559 412,36 грн.,
- заборгованість по процентах прострочена - 69 894,18 грн.,
- заборгованість по процентам поточна (компенсація процентів за програмою Фонду розвитку підприємництва) - 26 440,95 грн.,
- заборгованість по комісії прострочена - 1 006,32 грн.
1.3. Додатковим договором №900/2021/ХОД-МСБ-ГКД-НВКЛ5 від 25.05.2021 до Генерального кредитного договору №900/2021/ХОД-МСБ-ГКД від 25.05.2021 у розмірі 1 650 653,30 грн, з яких
- заборгованість по кредиту прострочена - 1 401 830,14 грн.,
- заборгованість по процентах прострочена - 175 254,45 грн.,
- заборгованість по процентам поточна (компенсація процентів за програмою Фонду розвитку підприємництва) - 71 532,01 грн.,
- заборгованість по комісії прострочена - 2 036,70 грн.
1.4. Додатковим договором №900/2021/ХОД-МСБ-ГКД-ВВКЛ6 від 25.05.2021, до Генерального кредитного договору №900/2021/ХОД-МСБ-ГКД від 25.05.2021 у розмірі 9 311 160,00 грн, з яких
- заборгованість по кредиту прострочена - 9 300 000,00 грн.,
- заборгованість по комісії прострочена - 11 160,00 грн.
1.5. Додатковим договором №900/2021/ХОД-МСБ-ГКД-ВВКЛ9 від 02.08.2021, до Генерального кредитного договору №900/2021/ХОД-МСБ-ГКД від 25.05.2021 у розмірі 26 062 400,00 грн, з яких
- заборгованість по кредиту прострочена - 26 000 000,00 грн.,
- заборгованість по комісії прострочена - 62 400,00 грн.,
1.6. Додатковим договором №900/2021/ХОД-МСБ-ГКД-ВВКЛ10 від 02.08.2021 до Генерального кредитного договору №900/2021/ХОД-МСБ-ГКД від 25.05.2021 у розмірі 1 366 070,72 грн, з яких:
- заборгованість по кредиту прострочена - 1 362 800,00 грн.,
- заборгованість по комісії прострочена - 3 270,72 грн.
2.1. Додатковим договором №900/2021/ХОД-МСБ-ГКД-НВКЛ8 від 25.05.2021 до Генерального кредитного договору №900/2021/ХОД-МСБ-ГКД від 25.05.2021 у розмірі 2 369 260,10 грн, з яких:
- заборгованість по кредиту прострочена - 2 367 260,00 грн.,
- заборгованість по комісії прострочена - 2 000,00 грн.
2.2. Додатковим договором №900/2021/ХОД-МС Б-ГКД-НВКЛ11 від 25.05.2021 до Генерального кредитного договору №900/2021/ХОД-МСБ-ГКД від 25.05.2021 у розмірі 1 501 200,00 грн, з яких
- заборгованість по кредиту прострочена - 1 500 000,00 грн.,
- заборгованість по комісії прострочена - 1 200,00 грн.
2.3. Додатковим договором №900/2021/ХОД-МСБ-ГКД-НВКЛ12 від 25.05.2021 до Генерального кредитного договору №900/2021/ХОД-МСБ-ГКД від 25.05.2021 у розмірі 2 400,00 грн, з яких
- заборгованість по комісії прострочена - 2 400,00 грн.
Також, Позивач просив покласти на відповідачів судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку ПП "АЛЕКСАНДР А. СИНЕНКО" та ТОВ "ЩЕДРА ЗЕМЛЯ" своїх зобов’язань за Генеральним кредитним договором №9002021/ХОД-МСБ-ГКД від 25.05.2021 та Додатковими кредитними договорами до Генерального кредитного договору в частині повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування ними та комісії Банку.
Оскільки виконання зобов`язань ПП "АЛЕКСАНДР А. СИНЕНКО" та ТОВ "ЩЕДРА ЗЕМЛЯ" за вищевказаними кредитними договорами забезпечено Договорами поруки, укладеними між поручителями: Синенком Олександром Олександровичем, Левінсоном Олександром Валерійовичем, ПСП "БАТЬКІВЩИНА", ТОВ "ПІВДЕННИЙ ЕКСПОРТ ЛТД", ФГ "ПІВДЕННА ЗЕМЛЯ" та кредитором ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК", позивач вважає, що спірні суми необхідно стягнути з відповідачів солідарно.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 14.11.2024 у справі №916/4411/23 позов Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "УКРГАЗБАНК" був задоволений у повному обсязі. Крім того, вказаним рішенням з відповідачів на користь позивача стягнуто по 94 155,43 грн (з кожного) витрат по сплаті судового збору.
Мотивуючи задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із встановлення наступних фактів:
- Відповідач-1 і Відповідач-2 свої зобов’язання по поверненню кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами не виконали, внаслідок чого у них станом на момент звернення Позивача з позовом до суду утворилась заборгованість в розмірі 40 066 340,41 грн. та 3 872 860,00 грн.;
- умовами пунктів 4.2.11. - 4.2.16. Генерального кредитного договору (далі також - ГКД) сторони встановили, що позичальник зобов`язаний протягом 5 банківських днів письмово повідомляти Банк про втрату власних орендованих основних засобів або іншого майна, необхідного для здійснення діяльності (виробничого обладнання, складських приміщень, транспортних засобів, торгових або офісних приміщень тощо), що ставить під сумнів, унеможливлює генерування грошових потоків в обсягах, необхідних для погашення кредиту, протягом 5 банківських днів письмово повідомляти Банк про втрату персоналу, необхідного для здійснення операційної діяльності, проінформувати Банк про настання несприятливої події, визначеної в п. 4.3.3 ГКД, не пізніше 3-х банківських днів після дня її настання, не пізніше 2 календарних днів з моменту виявлення втрати, псування, пошкодження або знищення предмета забезпечення Позичальник зобов`язаний письмово повідомити про це Банк та привести до первісного стану та/або забезпечити приведення до первісного стану предмет забезпечення або замінити його іншим забезпеченням ринковою вартістю (без ПДВ), не меншою заставної вартості предмету забезпечення, а також сповіщати Банк щодо будь-яких обставин, що можуть негативно вплинути на права Банку як заставодержателя іпотекодержателя, не пізніше 1 доби з часу, коли ці зміни сталися;
- Відповідачами несвоєчасно повідомлено Позивача про виникнення в них форс-мажорних обставин, які позбавляють їх можливості виконувати свої зобов`язання за Генеральним кредитним договором, та погасити заборгованість за кредитом перед Позивачем;
- Поручителі, як і Позичальники заборгованість перед Кредитором не сплатили. Наявність забезпечення кредитних коштів порукою є обґрунтованою підставою для солідарного стягнення з відповідачів заборгованості.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Синенко Олександр Олександрович (Відповідач-3) звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 14.11.2024 у справі №916/4411/23 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" відмовити у повному обсязі.
Апелянт вважає оскаржуване рішення незаконним та необгрунтованим, ухваленим з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
На переконання Апелянта, суд першої інстанції при розгляді справи порушив норми статей 637 та 213 Цивільного кодексу України в частині тлумачення умов Генерального Кредитного Договору №900/2021/ХОД-МСБ-ГКД від 25.05.2021 та не застосував принципи добросовісності, розумності та справедливості, що є порушенням ст. 3 Цивільного кодексу України.
Відповідач-3 вважає, що висновки суду про необхідність повідомлення про обставини форс-мажору протягом 5-ти днів з моменту виникнення таких обставин та унеможливлення використання наслідків обставин форс-мажору внаслідок такого неповідомлення, не відповідають умовам ГКД, оскільки такими умовами сторони передбачили імперативне продовження строку виконання кредитного договору на період тривалості дії обставин непереборної сили (форс-мажору).
Так, відповідно до пункту 5.9. ГКД виникнення форс-мажорних обставин продовжує строк виконання взаємних зобов’язань Сторін за Генеральним кредитним договором на період тривалості дії таких обставин без відшкодування збитків обох Сторін.
Апелянт акцентує увагу, що умовами ГКД не передбачено визначення строку для подачі доказів щодо обставин непереборної сили (форс-мажору). Крім того, положення ГКД не обумовлюють, що наслідком такого неповідомлення (в будь-який строк) є унеможливлення використання наслідків обставин форс-мажору.
На переконання Синенка Олександра Олександровича, місцевим господарським судом не прийнято до уваги факт, що у зв’язку з продовженням строку виконання взаємних зобов’язань сторін за Генеральним кредитним договором на період тривалості форс-мажорних обставин, Відповідачами – ПП "АЛЕКСАНДР А.СИНЕНКО" та ТОВ "ЩЕДРА ЗЕМЛЯ" згідно зі ст. 530, 610 - 612 Цивільного кодексу України не було прострочено виконання вказаних зобов’язань. Строк їх виконання настане після завершення дії форс-мажорних обставин для позичальників. Відповідно, і у поручителів, яким є Відповідач-3, ще не виникло обов’язку щодо сплати за позичальника кредиту, процентів та комісій, про примусове стягнення яких було подано позов у даній справі.
Також у своїй апеляційній скарзі Відповідач-3 стверджує, що судом першої інстанції, всупереч статті 12 Закону України “Про судоустрій та статус суддів”, не враховано застосування норм права, викладеного у постановах Верховного Суду, зокрема, у постанові Верховного Суду від 13.03.2024 у справі № 686/16312/22.
Крім того, також не погоджуючись з рішенням Господарського суду Одеської області від 14.11.2024 по справі №916/4411/23 до суду апеляційної інстанції звернувся Левінсон Олександр Валерійович (Відповідач-4) з апеляційною скаргою на останнє.
У своїй скарзі Левінсон Олександр Валерійович вважає, що оскаржуване рішення ухвалене судом без об’єктивного, всебічного та повного з’ясування всіх обставин, що мають значення для справи, є незаконним, необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм процесуального права та при неправильному застосуванні норм матеріального права, а висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають встановленим обставинам справи, що є підставою для його скасування.
Апелянт наголошує на тому, що строк виконання грошових зобов’язань ПП "АЛЕКСАНДР А. СИНЕНКО" та ТОВ “ЩЕДРА ЗЕМЛЯ” перед ПАТ АБ “УКРГАЗБАНК” не настав, оскільки він продовжений на період тривалості форс-мажорних обставин. На підтвердження чого посилається на п.5.9. Генерального кредитного договору, відповідно до якого виникнення форс-мажорних обставин продовжує строк виконання взаємних зобов’язань Сторін за Генеральним кредитним договором на період тривалості дії таких обставин без відшкодування збитків обох Сторін.
Підставою для настання форс-мажорних обставин стало введення воєнного стану в Україні у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України, що призвело до призупинення діяльності ТОВ "ЩЕДРА ЗЕМЛЯ", і як наслідок, призупинення виконання всіх грошових зобов’язань ПП "АЛЕКСАНДР А. СИНЕНКО" та ТОВ "ЩЕДРА ЗЕМЛЯ" перед ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК".
Левінсон О.В. зауважує на тому, що виходячи з умов ст.ст. 530, 610 - 612 Цивільного кодексу України, Відповідачі не прострочили виконання зобов’язань за ГКД, оскільки строк їх виконання настане після завершення дії форс-мажорних обставин для позичальника, як наслідок у поручителів також ще не виникло обов’язку щодо сплати за позичальника кредиту, процентів та комісій, про примусове стягнення яких було подано позов у даній справі, оскільки основне зобов’язання, забезпечене порукою, не порушено боржником.
За твердженням апелянта, умовами Генерального кредитного договору не передбачено, що несвоєчасне повідомлення про настання форс-мажорних обставин має наслідком відсутність права сторони договору посилатись на їх настання або нівелює правило п.5.9. про те, що виникнення форс-мажорних обставин продовжує строк виконання взаємних зобов’язань Сторін на період дії таких обставин. Отже, на переконання Відповідача-4, за умовами Генерального кредитного договору, саме виникнення форс-мажорних обставин, а не повідомлення про їх виникнення є відкладальною обставиною, яка продовжує строк виконання взаємних зобов’язань Сторін.
Відповідач-4 зазначає, що Позичальники повідомили Позивача про настання форс-мажорних обставин протягом розумного строку.
На переконання Левінсона О.В. Банк був обізнаний про вказану обставину та про її негативний вплив на Позичальників, всі майнові активи та місце здійснення господарської діяльності яких знаходяться на тимчасово окупованій території.
Таким чином, Левінсон Олександр Валерійович вважає, що позов про солідарне стягнення заборгованості з поручителів подано передчасно, оскільки обов’язок останніх щодо виконання всіх грошових зобов’язань за Генеральним кредитним договором, в тому числі і тих, строк виконання, яких не настав (дострокове погашення тіла кредиту) виникне лише після пред’явлення банком письмової вимоги, якою в тому числі змінюється строк виконання зобов’язань позичальників за тілом кредиту.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського. суду від 26.05.2025 у справі №916/4411/23 (головуючий суддя - Принцевська Н.М., судді: Діброва Г.І., Ярош А.І.) апеляційні скарги Синенка Олександра Олександровича та Левінсона Олександра Валерійовича на рішення Господарського суду Одеської області від 14.11.2024 року у справі № 916/4411/23 задоволені; рішення Господарського суду міста Одеської області від 14.11.2024 року і справі №916/4411/23 скасовано; у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "УКРГАЗБАНК" до відповідачів відмовлено у повному обсязі.
Відмовляючи у задоволенні вимог позивача, суд апеляційної інстанції мотивував свою постанову наступним
- пунктом 5.9 ГКД передбачено, що виникнення форс-мажорних обставин продовжує строк виконання зобов’язань сторін за цим договором на період тривалості дії таких обставин. Пунктом 5.8 договору передбачено, що доказом дії форс-мажорних обставин є документ, виданий відповідними компетентними органами / організаціями, в тому числі, Торгово-промисловою палатою України.
- відповідачами на підтвердження настання форс-мажорних обставин надано докази: Сертифікат Херсонської Торгово-промислової палати від 08.02.2024 № 6500-24-0275 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), Сертифікат Херсонської Торгово-промислової палати від 01.04.2024 № 6500-24-0668 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).
- судова колегія враховуючи п.5.9 договору зазначила, що строк виконання грошових зобов’язань Відповідачів перед Банком не настав.
Постановою Верховного Суду від 30.09.2025 у справі №916/4411/23 частково задоволено касаційну скаргу ПАТ АБ “УКРГАЗБАНК”; постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.05.2025 у справі №916/4411/23 скасовано; справу №916/4411/23 направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
При цьому, у своєї постанові Верховним Судом зазначено, що апеляційним судом в даній справі не було дотримано сталої судової практики Верховного Суду, наведеної в постановах, зокрема: від 09.05.2023 у справі №903/573/22, від 15.06.2023 у справі №910/8580/22, від 29.06.2023 у справі №922/999/22, у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.08.2022 у справі №908/2287/17 тощо, стосовно тих елементів, які необхідно встановити судам при виникненні питання щодо врахування форс-мажорних обставин при виконанні зобов’язань, у тому числі - щодо причинно-наслідкового зв’язку між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконання конкретного зобов’язання.
Верховний Суд зазначив, що судом апеляційної інстанції не з'ясовано, не досліджено (з посиланням на належні докази) та не описано в постанові, у зв’язку з чим настання форс-мажорних обставин повністю унеможливлювало виконання Відповідачами своїх зобов'язань за кредитним договором. З тексту постанови суду апеляційної інстанції неможливо встановити, які саме фактичні обставини в даному конкретному випадку дають підставу для висновку про існування відповідного причинно-наслідкового зв’язку.
Суд касаційної інстанції звернув увагу на те, що апеляційним судом не досліджено та не зазначено у постанові, чи дійсно факт окупації Скадовського району Херсонської області призвів до повної відсутності можливості здійснення Відповідачами господарської діяльності, у зв’язку з чим такий факт унеможливлював виконання Відповідачами своїх зобов'язань за договором кредиту. Зокрема, не досліджено питання наявності / відсутності у Відповідачів виробничих потужностей на інших неокупованих територіях, продовження / припинення загалом господарської діяльності Відповідачів після окупації Скадовського району Херсонської області, наявність / відсутність у Відповідачів джерел та ресурсів, за рахунок яких вони могли б виконати свої зобов’язання за кредитним договором.
Повертаючи апеляційну скаргу на новий розгляд, суд касаційної інстанції зауважив, що апеляційному під час нового розгляду справи необхідно взяти до уваги викладене у даній постанові Верховного Суду, надати оцінку визначальним аргументам учасників справи, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об`єктивного встановлення фактичних обставин, прав та обов`язків сторін. Залежно від встановленого та відповідно до чинного законодавства суд апеляційної інстанції має вирішити спір, належним чином обґрунтувавши мотиви й підстави такого вирішення.
31.10.2025 матеріали справи №916/4411/23 надійшли до Південно-західного апеляційного господарського суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 31.10.2025 для розгляду справи №916/4411/23 було визначено колегію Савицький Я.Ф. - головуючий суддя; судді Ярош А.І. Богатир К.В.
Після перевірки визначеною судовою колегією отриманих матеріалів, суддею-членом колегії Ярош А.І. подано заяву про самовідвід на підставі ч. 3 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено недопустимість повторної участі судді у розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції, якщо такий суддя приймав участь при первісному розгляді відповідної справи. У даному випадку скасована Верховним Судом постанова суду апеляційної інстанції від 26.05.2025 у справі №916/4411/23 була винесена у складі колегії суддів: головуючий суддя – Принцевська Н.М., судді: Діброва Г.І., Ярош А.І.
Ухвалами Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.11.2025 заяву судді Ярош А.І. про самовідвід від розгляду справи №916/4411/23 - задоволено. Відведено суддю Ярош А.І. від участі у розгляді справи №916/4411/23. Матеріали справи №916/4411/23 передано для визначення складу суду відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.11.2025 для розгляду справи №916/4411/23 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді – Савицького Я.Ф., суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.11.2025 справу №916/4411/23 прийнято до свого провадження визначеною колегією суддів; відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Левінсона Олександра Валерійовича та Синенко Олександра Олександровича на рішення Господарського суду Одеської області від 14.11.2024 у справі №916/4411/23; об’єднано вказані апеляційні скарги до сумісного провадження; продовжено їх розгляд на розумний строк та призначено справу №916/4411/23 до розгляду на 04.02.2026 о 14:00 год.
Вказану ухвалу направлено учасникам справи на їх поштові та електронні адреси, а також додатково розміщено на офіційному веб-сайті Південно-західного апеляційного господарського суду на веб-порталі “Судова влада України”.
Ухвалою суду від 18.11.2025 задоволено клопотання представника ПАТ АБ “УКРГАЗБАНК” – Ніценка Олександра Сергійовича про надання йому можливість брати участь у судовому засіданні поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів – через систему відеоконференцзв’язку “EasyCon”. Вирішено здійснювати розгляд справи №916/4411/23 в режимі відеоконференції.
Аналогічну заяву представника Синенка О.О. – адвоката Подреза Олексія Олександровича задоволено відповідною ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.01.2026.
Проте, 04.02.2026 судове засідання у справі №916/4411/23 не відбулось, у зв’язку з оголошенням системою цивільної оборони на території м. Одеса повітряної тривоги.
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 04.02.2026 учасників даної справи повідомлено про те, що її розгляд відбудеться 25.03.2026 о 14:30 год.
Ухвалою від 25.03.2026 у судовому засіданні оголошено перерву до 04.05.2026 о 12:30 год.
28.04.2026 від Синенко О.О. до суду надійшли пояснення щодо законодавчої неможливості здійснення ПП “АЛЕКСАНДР А. СИНЕНКО” господарської діяльності з 24.02.2022 року у зв’язку з перебуванням на тимчасово окупованій території України. До цих пояснень апелянтом додано письмові докази, зокрема: адвокатські запити, відповіді на них, п’ять договорів суборенди, загальна довідка ДРРП по ПП “Александр А. Синенко” на 22.04.2026, які, на думку Синенко О.О., обґрунтовують доводи, зазначені у поясненнях.
01.05.2026 представником Банку надані суду заперечення на пояснення Синенко О.О., в яких позивач посилається на порушення відповідачем строків подання до суду вищевказаних доказів, а також наводить свою правову позицію щодо суті наданих апелянтом пояснень.
В контексті вказаного апеляційний суд зазначає, що додаткові докази не підлягають прийняттю судом апеляційної інстанції у разі, якщо вони не були подані до суду першої інстанції, за відсутності поважних причин їх неподання.
Відповідно до ч. 3 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо особа обґрунтує неможливість їх подання раніше з причин, що не залежали від неї.
Крім того, згідно з ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, і подати відповідні докази у встановлені законом або судом строки. Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи разом із поданням першої заяви по суті спору.
Таким чином, процесуальний закон прямо покладає на сторони обов’язок подання всіх доказів саме на стадії розгляду справи судом першої інстанції.
З урахуванням викладеного, подання нових доказів на стадії апеляційного провадження можливе виключно за умови належного обґрунтування поважності причин їх неподання раніше. За відсутності таких підстав відповідні докази не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції та враховані при вирішенні спору.
Разом з цим, судова колегія звертає увагу на те, що Синенко О.О. не ставить питання про долучення судом апеляційної інстанції вищевказаних доказів до матеріалів справи №916/4411/23 та не зазначає, за яких обставин він не мав об’єктивної можливості подати їх до суду першої інстанції.
Відтак, апеляційний суд не враховує надані відповідачем 28.04.2026 докази та не оцінює відповідні пояснення.
04.05.2026, під час проведення судового засідання, системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеської області було оголошено повітряну тривогу, у зв’язку з чим та задля збереження безпеки учасників судового процесу та працівників суду, у судовому засіданні оголошено перерву до 11.05.2026 о 15:00 год, про що винесена відповідна ухвала суду від 04.05.2026.
Для додаткового повідомлення учасників справи №916/4411/23 про дату, час та місце її розгляду, ухвалу суду від 04.05.2026 було розміщено в той же день на офіційному веб-сайті Південно-західного апеляційного господарського суду на веб-порталі “Судова влада України”.
У судовому засіданні 11.05.2026, яке проводилось в режимі відеоконференції, представники Левінсона Олександра Валерійовича та Синенко Олександра Олександровича наполягали на задоволенні апеляційних скарг та просили суд скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позовних вимог Банку.
Представник від ТОВ “ЩЕДРА ЗЕМЛЯ” підтримала доводи та вимоги апеляційних скарг.
Представник Банку, виклавши свою правову позицію по справі, заперечував проти задоволення апеляційних скарг відповідачів та просив суд апеляційної інстанції залишити рішення Господарського суду Одеської області від 14.11.2024 у справі №916/4411/23 без змін.
Представники ПП “АЛЕКСАНДР А. СИНЕНКО”, ПСП “БАТЬКІВЩИНА”, ТОВ “ПІВДЕННИЙ ЕКСПОРТ ЛТД”, ФГ “ПІВДЕННА ЗЕМЛЯ” не з’явились; про день,час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
У судовому засіданні 11.05.2026 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об’єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.
25.05.2021 між ПАТ АБ “УКРГАЗБАНК” (Кредитор) та ПП "АЛЕКСАНДР А. СИНЕНКО" (Позичальник -1) і ТОВ "ЩЕДРА ЗЕМЛЯ" (Позичальник-2), (разом - Позичальники, Позичальник) був укладений Генеральний кредитний договір №9002021/ХОД-МСБ-ГКД.
Вказаним Кредитним договором визначено загальні умови та порядок здійснення Банком на користь Позичальника Кредитних операцій у межах Загального ліміту, визначеного п. 1.3. Генерального кредитного договору, а також встановлено права та обов`язки, відповідальність Сторін та інші умови, які визнаються Сторонами обов`язковими для застосування протягом всього строку дії Генерального кредитного договору та до всіх відносин, що виникнуть на підставі Генерального кредитного договору та Додаткових договорів, укладених в рамках Генерального кредитного договору, які зазначені в Додатку 1 до Генерального кредитного договору (п. 1.1. ГКД).
Виходячи із приписів пунктів 1.2.-1.5. ГКД сторони встановили, що кредитні операції здійснюються у порядку, визначеному у відповідних Додаткових договорах та з урахуванням положень Генерального кредитного договору. Кредитні операції за Генеральним кредитним договором проводяться виключно після укладання Додаткових договорів до Генерального кредитного договору, які є невід`ємною частиною Генерального кредитного договору та містять посилання на Генеральний кредитний договір.
Згідно з п. 1.3. ГКД загальний ліміт за Генеральним кредитним договором встановлюється в розмірі 43 700 000,00 гривень. Ліміт кредитування за кожним додатковим договором встановлюється в межах загального ліміту кредитування. У випадку, якщо у будь-яку дату з будь-якої причини сума основної заборгованості Позичальника у гривневому еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України на поточну дату за всіма додатковими договорами перевищуватиме загальний ліміт кредитування, зазначений у цьому пункті, позичальник зобов`язується здійснити погашення заборгованості у сумі, що призводить до такого перевищення, протягом 5 (п`яти) банківських днів з дня відправлення Банком Позичальнику повідомлення про необхідність такого погашення.
Відповідно до п. 1.4. ГКД строк кредитування та проведення кредитних операцій за Генеральним кредитним договором встановлюється з 25.05.2021 по 24.05.2026 (включно). Строки кредитування та строки проведення Кредитних операцій за додатковими договорами встановлюються в додаткових договорах, але в будь - якому разі не можуть перевищувати строк кредитування та проведення кредитних операцій, що встановлений даним пунктом Генерального кредитного договору.
Цільове використання Кредиту встановлюється в Додаткових договорах (п. 1.6. ГКД).
Умовами п. 2.1.1. ГКД встановлено, що у забезпечення зобов`язань за Генеральним кредитним договором прийнято:
- поруку Синенка Олександра Олександровича;
- поруку Левінсона Олександра Валерійовича;
- поруку ПСП "БАТЬКІВЩИНА";
- поруку ТОВ "ПІВДЕННИЙ ЕКСПОРТ ЛТД";
- поруку ФГ "ПІВДЕННА ЗЕМЛЯ".
Пунктом 2.1.2 ГКД було визначено перелік майна, яке буде надано, а Банком прийнято у забезпечення зобов`язань за ГКД.
Згідно з п. 3.1. ГКД, кредитні операції здійснюються Банком на користь Позичальника виключно після підписання Сторонами відповідного Додаткового договору до ГКД в розмірі не більше Ліміту кредитування за Додатковим договором та на умовах, визначених Додатковим договором та ГКД. Додатковим договором визначаються особливості здійснення Кредитної операції, зокрема, в частині Ліміту кредитування за Додатковим договором, валюти, строків та умов Погашення заборгованості, графік погашення кредиту зменшення ліміту відновлюваної невідновлюваної кредитної лінії.
Пунктом 3.7. ГКД передбачено, що базовий розмір процентів за користування кредитними коштами в межах строку кредитування на строкову заборгованість встановлюється у Додаткових договорах, та не може перевищувати 30,0 процентів річних.
За умовами Генерального кредитного договору, у разі порушення Позичальником окремих пунктів договору, базовий розмір процентів за користування кредитними коштами в національній валюті підвищується на певну кількість процентних пунктів залежно від характеру порушення. Зокрема, на 3 процентні пункти збільшується ставка у разі недотримання умов п. 4.2.6.1 або пунктів 4.2.16– 4.2.24 ГКД. Підвищення починається з 25 числа другого місяця після звітного кварталу, у якому виявлено порушення, або з наступного банківського дня після виявлення недотримання, і триває до повного виконання зобов’язань.
У разі порушення положень пп. 4.2.7.1– 4.2.7.6, 4.2.7.8– 4.2.7.14, пп. 4.2.7.7, п. 4.2.9 або п. 4.2.28 ГКД ставка підвищується на 2 процентні пункти, причому період дії такого підвищення також прив’язаний до конкретних термінів і закінчується після виконання зобов’язань Позичальником. Якщо Позичальник одночасно порушує кілька умов договору, підвищення базової ставки нараховується сумарно за кожне порушення, але загальне підвищення не може перевищувати 10 процентних пунктів. Всі ці умови застосовуються за взаємною згодою сторін, підтвердженою укладенням Генерального кредитного договору, і не потребують окремих додаткових угод про зміну договору.
Пунктами 3.8 та 3.9 Генерального кредитного договору встановлено, що проценти за користування кредитними коштами нараховуються щоденно з дати надання кредиту та сплачуються банком щомісячно, не пізніше останнього календарного дня місяця, за період з першого по останній день цього місяця. Проценти також нараховуються в день дострокового розірвання відповідного додаткового договору або Генерального кредитного договору (для овердрафтів і відновлюваних кредитних ліній), у день закінчення строку кредиту, а також у день повного (включно з достроковим) погашення кредиту (для кредитів або невідновлюваних кредитних ліній) за період з першого календарного дня місяця до дня, що передує дню погашення. Нарахування відбувається на залишок заборгованості за кожним додатковим договором з дати надання коштів до повного погашення або до настання події припинення, визначеної в договорі.
Проценти за користування кредитними коштами сплачуються Позичальником щомісячно, не пізніше 15-го числа місяця, наступного за місяцем користування Кредитом, а також в день закінчення строку на який надано Кредит відповідно до Додаткового договору, в день повного (у т.ч. дострокового) погашення заборгованості по Кредиту (для кредитів або невідновлюваних кредитних ліній) та в день зазначений в письмовому повідомленні Банку про дострокове розірвання (для овердрафтів та відновлювальних кредитних ліній) відповідного Додаткового договору та/або ГКД на рахунок, вказаний в Додатковому договорі. Проценти за користування кредитними коштами сплачуються з урахуванням положень п.3.13. ГКД.
У разі, якщо останній день для сплати (погашення) процентів припадає на вихідний або святковий день, то така сплата здійснюється у день, що передує такому вихідному або святковому дню.
У разі ненадходження платежів від Позичальника в рахунок погашення процентів за користування кредитними коштами у встановлені ГКД строки, суми непогашених у строк процентів за користування кредитними коштами визнаються простроченими наступного банківського дня. У випадку непогашення Позичальником простроченої заборгованості на будь-яким із Додаткових договорів, Банк, починаючи з дня виникнення такої заборгованості, може скористатися правом на договірне списання цієї суми з поточних рахунків Позичальника, відкритих в Банку, в порядку, визначеному в пунктах 3.20.-3.21. Генерального кредитного договору.
Відповідно до п. 3.18. ГКД, погашення заборгованості Позичальник здійснює на рахунки, та в строки, зазначені в Додаткових договорах.
У разі ненадходження платежів від Позичальника у встановлені Додатковими договорами строки, непогашення у строк платежів визнаються простроченими наступного банківського дня. Банк, починаючи з дня виникнення такої заборгованості, може скористатися правом на договірне списання цих сум з поточних рахунків Позичальника, відкритих в Банку, в порядку, визначеному підпунктами 3.20-3.21 Генерального кредити договору.
Пункт 3.19 Генерального кредитного договору встановлює порядок погашення заборгованості Позичальником за черговістю після зарахування коштів на рахунок: спочатку погашаються прострочені комісії, потім прострочені проценти, прострочена сума кредиту, далі строкові комісії, строкові проценти і наприкінці - строкова основна заборгованість. Штрафи, пені та інші платежі за порушення умов договору сплачуються окремо за вимогою банку. Банк має право самостійно змінювати черговість погашення та інформує про це позичальника на його запит. Погашення наступної черги можливе лише після повного погашення попередньої. Отримані кошти банк розподіляє відповідно до встановленої або зміненої черговості.
Пунктом 4.1. ГКД визначено, що Банк зобов`язується у тому числі, з урахуванням умов, встановлених положеннями ГКД та Додаткових договорів здійснювати на користь Позичальника Кредитні операції в межах Лімітів кредитування за Додатковими договорами та в межах Загального ліміту, визначеного в п.1.3. ГКД (пп. 4.1.1).
Згідно п. 4.2. ГКД Позичальник зобов`язується, зокрема:
4.2.1. Для здійснення кредитних операцій укласти з Банком Додатковий договір до Генерального кредитного договору.
4.2.2. Дотримуватись строків погашення заборгованості, встановлених Генеральним кредитним договором та Додатковими договорами до нього.
Пунктами 4.2.11. - 4.2.16. ГКД, сторони передбачили наступне:
4.2.11. Позичальник зобов`язаний протягом 5 банківських днів письмово повідомляти Банк про зміну власних реквізитів (поштової адреси, місцезнаходження юридичної особи, органу управління юридичної особи, іншого органу або юридичної особи, які мають право діяти від імені юридичної особи, номерів телефонів тощо), зміни в особовому складі керівництва Позичальника.
4.2.12. Позичальник зобов`язаний протягом 5 (п`яти) банківських днів письмово повідомляти Банк про втрату власних орендованих основних засобів або іншого майна, необхідного для здійснення діяльності (виробничого обладнання, складських приміщень, транспортних засобів, торгових або офісних приміщень тощо), що ставить під сумнів унеможливлює генерування грошових потоків в обсягах, необхідних для погашення кредиту.
4.2.13. Позичальник зобов`язаний протягом 5 (п`яти) банківських днів письмово повідомляти Банк про втрату персоналу. необхідного для здійснення операційної діяльності.
4.2.14. Позичальник зобов`язаний письмово, або засобами КІБ проінформувати Банк про настання несприятливої події, визначеної в п. 4.3.3 ГКД, не пізніше 3-х банківських днів після дня її настання.
4.2.15. На вимогу Банку у випадках, передбачених ГКД та/або Договорами забезпечення, зазначеними в п. 2.1. ГКД, достроково повернути Основну заборгованість Позичальника та здійснити Погашення заборгованості.
4.2.16. Не пізніше двох календарних днів з моменту виявлення втрати, псування, пошкодження або знищення предмета забезпечення Позичальник зобов`язаний письмово повідомити про це Банк та привести до первісного стану та/або забезпечити приведення до первісного стану предмет забезпечення або замінити його іншим забезпеченням ринковою вартістю (без ПДВ), не меншою заставної вартості предмету забезпечення, а також сповіщати Банк щодо будь-яких обставин, що можуть негативно вплинути на права Банку як заставодержателя іпотекодержателя, не пізніше 1 доби з часу, коли ці зміни сталися.
Пунктом 4.3. ГКД передбачені права Банку, серед яких, зокрема, визначено наступні:
4.3.2. Відмовитися від здійснення Кредитних операцій на користь Позичальника частково або в повному обсязі, а також вимагати дострокового повного виконання Позичальником своїх зобов`язань по ГКД, та погашення заборгованості Позичальника:
- Позичальником не виконано будь-яке зобов`язання із визначених в пункті 4.2. ГКД, в тому числі, у разі не переведення Позичальником грошових потоків в Банк відповідно до п. 4.2.6. ГКД або зменшення надходжень коштів на поточний рахунок у порівнянні з попередніми звітними періодами;
- ненадання Позичальником необхідних для вивчення Позичальника документів чи відомостей або встановлення Позичальнику неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику згідно з чинним законодавством з питань фінансового моніторингу;
- у разі настання будь-яких несприятливих подій, зазначених в п. 4.3.3. ГКД.
Відповідно до п. 4.3.6. ГКД у разі наявності у Позичальника простроченої заборгованості за ГКД та/або іншими кредитними договорами, укладеними з Банком та якщо забезпеченням за усіма вищевказаними договорами виступає предмет забезпечення, визначений в п. 2.1. ГКД, Банк має право вимагати дострокового повного виконання Позичальником своїх зобов`язань за ГКД та окремо за кожним іншим кредитним договором, в тому числі за рахунок реалізації вищезазначеного забезпечення.
Пунктами 5.7., 5.8., 5.9. ГКД сторони передбачили, що у випадку виникнення форс-мажорних обставин (дії непереборної сили), що не залежать від волі сторін, такі як: війни, військові дії, блокади, ембарго, інші міжнародні санкції, валютні обмеження, інші дії держави, що створюють неможливість виконання сторонами своїх зобов`язань, пожежі, інші стихійні лиха, Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання будь-якого з положень ГКД на період дії зазначених обставин.
Доказом дії форс-мажорних обставин є документ, виданий відповідними компетентними органами/організаціями, в тому числі, Торгово-промисловою палатою України.
Виникнення форс-мажорних обставин продовжує строк виконання взаємних зобов`язань Сторін за ГКД на період тривалості дії таких обставин без відшкодування збитків обох Сторін.
При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що вищевказані умови пунктів 5.7.-5.9. ГК;Д є цілком аналогічними положенням пунктів 5.6, 5.7, 5.8. Правил надання кредиту клієнтам мікро- та малого бізнесу за Програмою фінансової державної підтримки суб’єктів мікро- та малого підприємництва “Доступні кредити 5-7-9%” в АБ “УКРГАЗБАНК”, які містяться в загальному доступі на офіційному сайті Банку за посиланням: https://www.ukrgasbank.com/upload/file/d1_pravila_5_7_9.pdf.
Пунктом 7.1. ГКД, визначено, що правовідносини Сторін, що не врегульовані ГКД регулюються чинним законодавством України.
До Генерального кредитного договору між ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК", ПП "АЛЕКСАНДР А.СИНЕНКО" та ТОВ "ЩЕДРА ЗЕМЛЯ" укладено дві додаткові угоди.
25.05.2021 — Додаткова угода №1, якою було визначено перелік майна, що забезпечує зобов’язання Позичальників.
02.08.2021 — Додаткова угода №2, якою внесено зміни до умов договору, зокрема зобов’язала Позичальників і поручителів забезпечувати 100% безготівкових розрахунків через поточні рахунки в Банку та здійснювати всі зовнішньоекономічні розрахунки через АБ “УКРГАЗБАНК”.
З метою виконання умов ГКД між ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" та ПП "АЛЕКСАНДР А.СИНЕНКО" було укладено Додаткові договори:
1) Додатковий договір №900/2021/ХОД-МСБ-ГКД-НВКЛЗ від 25.05.2021 про відкриття невідновлювальної кредитної лінії у сумі 1 458 857,00 грн;
2) Додатковий договір №900/2021/ХОД-МСБ-ГКД-НВКЛ4 від 25.05.2021 від 25.05.2021 про відкриття невідновлювальної кредитної лінії у сумі 838 607,36 грн;
3) Додатковий договір №900/2021/ХОД-МСБ-ГКД-НВКЛ5 від 25.05.2021 про відкриття невідновлювальної кредитної лінії у сумі 1 697 245,46 грн;
4) Додатковий договір №900/2021/ХОД-МСБ-ГКД-ВВКЛ6 від 25.05.2021 про відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі 9 300 000,00 грн;
5) Додатковий договір №900/2021/ХОД-МСБ-ГКД-ВВКЛ9 від 02.08.2021, про відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі 26 000 000,00 грн;
6) Додатковий договір №900/2021/ХОД-МСБ-ГКД-ВВКЛ10 від 02.08.2021, про відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі 1 362 800,00 грн;
Водночас, між ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" та ТОВ "ЩЕДРА ЗЕМЛЯ" було укладено:
7) Додатковий договір №900/2021/ХОД-МСБ-ГКД-ВВКЛ8 від 25.05.2021 про відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі 2 500 000,00 грн;
8) Додатковий договір №900/2021/ХОД-МСБ-ГКД-ВВКЛ11 від 02.08.2021, про відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі 1500 000,00 грн;
9) Додатковий договір №900/2021/ХОД-МСБ-ГКД-ВВКЛ12 від 02.08.2021, про відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі 1 500 000,00 грн.
Положення вказаних Додаткових договорів є майже ідентичними.
Так, за цими Договорами, Банк на умовах ГКД та відповідного Додаткового договору у межах співпраці з Фондом розвитку підприємства, в рамках програми надання фінансової державної підтримки суб`єктам малого та середнього підприємства “Доступні кредити 5-7-9 %” Позичальнику відкриває невідновлювальну кредитну лінію у відповідній сумі, в межах встановленого загального ліміту кредитування за ГКД, а Позичальник зобов`язується сплачувати проценти за користування кредитними коштами та повернути Кредит у порядку та на умовах, визначених цим Додатковим договором та ГКД.
Згідно п. 2.1. - п.2.3. Додаткових договорів, надання кредитних коштів здійснюється з 25.05.2021 по 30.12.2022 (включно для ВКЛЗ). Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредит у строки визначені в графіку зменшення Ліміту кредитної лінії за Додатковим договором, який є Додатком 1 до цього Додаткового договору, та у будь-якому випадку повернути Кредит у повному обсязі в термін по 30.12.2022 (включно,); з 25.05.2021 по 29.09.2023 (включно для ВКЛ4); з 25.05.2021 по 30.11.2024 (включно для ВКЛ5); з 25.05.2021 по 15.12.2022 (включно ВКЛ6); з 25.05.2021 по 15.12.2022 (включно для ВКЛ8); з 02.08.2021 по 14.11.2022 (включно для ВКЛ9); 02.08.2021 по 14.12.2022 (включно для ВКЛ10); з 02.08.2021 по 29.11.2022 (включно для ВКЛ11); з 02.08.2021 по 14.06.2023 (включно для ВКЛ12).
У забезпечення зобов`язань за цими Додатковими договорами прийнято відповідні Гарантії Кабінету Міністрів України у визначених в договорах сумах.
Пунктом 3 Додаткових договорів ВКЛ3 – ВКЛ5 визначено умови нарахування процентів за користування кредитними коштами, які передбачають:
3.1. За строковою заборгованістю:
1) 9 % річних (Компенсаційна ставка) – застосовується у разі дотримання Позичальником умов Програми та/або договору. Ставка переглядається щоквартально Банком відповідно до п. 14;
2) 9 % річних – також застосовується у разі несвоєчасного подання звітності про кількість працівників згідно з п. 14.2, на наступний квартал;
3) UIRD3m + 6 п.п. (Базова ставка) – застосовується у випадку порушення умов Програми чи договору, зокрема за наявності обставин, передбачених п. 14.4.5. Ставка переглядається щоквартально за процедурою п. 13.
3.2. За простроченою заборгованістю:
1) Компенсаційна ставка + 5 п.п. – якщо діяла Компенсаційна ставка;
2) Базова ставка + 5 п.п. – якщо діяла Базова ставка.
Пунктом 12 вказаних Додаткових договорів сторони погодили наступну черговість погашення Позичальником заборгованості, яка є наступною:
1) прострочена комісія (якщо буде мати місце прострочення);
2) прострочені проценти за користування кредитними коштами (якщо буде мати місце прострочення);
3) прострочена сума основної заборгованості (якщо буде мати місце прострочення);
4) строкові комісії;
5) строкові проценти за користування кредитними коштами;
6) строкова основна заборгованість.
Аналогічні умови п. 12 визначені і у Додаткових договорах ВКЛ6, ВКЛ,8, ВКЛ9, ВКЛ10, ВКЛ11, ВКЛ12.
Пунктом 27 сторони визначили, що інші умови кредитування Позичальника в рамках Ліміту кредитування за Додатковим договором, що не врегульовані цими Додатковими договорами, регулюються відповідними положеннями ГКД.
Аналогічні умови п. 27 визначені і у Додаткових договорах ВКЛ6, ВКЛ,8, ВКЛ9, ВКЛ10, ВКЛ11, ВКЛ12.
Додатком 2 до кожного з Додаткових договорів, сторони погодили розмір тарифів, базу розрахунку, порядок сплати комісії Позичальником.
Крім того, пунктом 3 Додаткових договорів ВКЛ,8, ВКЛ9, ВКЛ10, ВКЛ11, ВКЛ12 визначено Процентну ставку за Додатковим договором та перебачено зокрема наступне:
1) У разі дотримання Позичальником умов Програми та/або цього Додаткового договору, застосовується Компенсаційна процентна ставка, яка становить 0 % річних — на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України у зв’язку з поширенням COVID-19, а також протягом 90 календарних днів після його скасування; після завершення зазначеного періоду — 3 % річних.
2) Розмір Компенсаційної процентної ставки переглядається Банком щоквартально відповідно до умов Програми та за процедурою, передбаченою пунктом 14 Додаткового договору.
У разі порушення Позичальником умов Програми та/або цього Додаткового договору, а також у випадках, прямо передбачених договором, Позичальник сплачує проценти за користування кредитом за Базовою процентною ставкою, яка визначається як сума індексу UIRD3m для національної валюти, що діє на останній банківський день перед укладенням договору, та фіксованої маржі в розмірі 6,0 процентних пунктів.
Банк також має право щоквартально переглядати Базову ставку відповідно до процедури, визначеної у пункті 13 Додаткового договору.
У Додаткових договорах ВКЛ8, ВКЛ11, ВКЛ12 також пунктом 11 передбачається сума Компенсації процентів, що підлягає сплаті Фондом розвитку підприємництва за Кредитом Позичальника, розраховується як різниця між сумою нарахованих Банком процентів за користування кредитними коштами відповідно до умов цього Додаткового договору, що визначається із застосуванням Базової проценти ставки, та сумою нарахованих Банком процентів за користування кредитними коштами відповідно до умов цього Додаткового договору, що визначається із застосуванням Компенсаційної процентної ставки, визначеної урахування вимог Програми та яка підлягає сплаті Позичальником за Кредитом за звітний період.
В розрахунку суми Компенсації процентів не враховується підвищена (штрафна) процентна ставка за кредитом Позичальника (у випадку її застосування за Кредитом Позичальника).
Відповідно до пунктів 20-26 всіх вищезазначених Додаткових договорів грошові кошти, отримані від звернення стягнення щодо забезпечення або в результаті інших заходів щодо стягнення з Позичальника простроченої заборгованості, направляються, в тому числі, в рахунок відшкодування (в порядку регресу) перерахованої Гарантом суми сплати за Гарантією Кабінету Міністрів України (у співвідношенні, визначеному в пункті 23 цього Додаткового договору) та нарахованої пені відповідно до пп. 21 та 22 цього Додаткового договору, до моменту повного повернення (відшкодування) Гаранту перерахованої суми сплати за Гарантією Кабінету Міністрів України та нарахованої пені відповідно до п. 21 та 22 цього Додаткового договору.
Позичальник визнає та підтверджує, що Банк має всі повноваження стягувати прострочену перед державою заборгованість та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за Кредитом з метою погашення простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов`язань Позичальника зі сплати пені, нарахованої відповідно до п. 21 та 22 цього Додаткового договору.
Позичальник підписанням цього Додаткового договору, зокрема підтверджує:
- що він обізнаний з умовами Програми, які йому повністю зрозумілі й зобов`язується дотримуватися умов Програми та нести відповідальність передбачену умовами Програми та цим Додатковим договором;
- що він обізнаний про те, що його грошові зобов`язання перед Банком зі сплати основної суми Кредиту частково забезпечені Гарантією Кабінету Міністрів України. При цьому Позичальнику відомі, повністю зрозумілі умови надання Гарантії Кабінету Міністрів України, з якими (умовами) він повністю погоджується та вважає їх прийнятними для нього.
Зазначені положення пунктів 20-26 є ідентичним у всіх Додаткових договорах укладених до Генерального кредитного договору.
Окрім того, 25.05.2021 між Банком та Позичальниками, а також поручителями було укладено Договори поруки, а саме:
Відповідно до п. 1.1 даних Договорів поруки Поручителі зобов`язуються перед Кредитором (ПАТ АБ “УКРГАЗБАНК”) відповідати за виконання Позичальниками (ПП "АЛЕКСАНДР А.СИНЕНКО" та ТОВ "ЩЕДРА ЗЕМЛЯ") по Генеральному кредитному договору №900/2021/ХОД-МСБ-ГКД від "25" травня 2021, а також договорів про внесення змін та додаткових договорів до того, укладеному кредитором з позичальником, згідно якого ПОЗИЧАЛЬНИК зобов`язаний у порядку та на умовах, викладених у кредитному договорі не пізніше "24" травня 2026 року:
- повернути кредит у розмірі: 43 700 000,00 (сорок три мільйона сімсот тисяч) гривень 00 копійок, в строк по "24" травня 2026 року (включно).
- сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування, виходячи зі значення базової процентної ставки, згідно 1 п.3.7 кредитного договору, яка не може перевищувати 30 процентів річних, та сплатити проценти за користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені кредитним договором (прострочена заборгованість), згідно з умовами п. 3.13 кредитного договору, а також у разі настання умов, передбачених п. 3.7 кредитного договору, сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування у розмірі підвищеної процентної ставки, згідно з умовами п. 3.7 кредитного договору;
- комісії, а також штрафи, нені та інші платежі у розмірі і випадках, передбачених кредитним та тим договорами;
- відшкодувати Кредитору всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання Позичальником умов кредитного договору у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором.
Пунктами 1.2. та 1.3. Договорів поруки, Поручителі несуть солідарну відповідальність з Позичальником перед Кредитором за виконання зобов`язань по кредитному договору.
Поручитель відповідає за повернення заборгованості за кредитним договором у тому ж обсязі, що і Позичальник.
30.01.2020 ПАТ АБ “УКРГАЗБАНК” та Фонд розвитку підприємництва уклали Договір № 1 про співробітництво за програмою “Доступні кредити 5-7-9 %”, відповідно до якого Фонд надає державну підтримку мікро- та малим підприємствам (у вигляді компенсації процентів або гарантій), а Банк зобов’язується забезпечити її реалізацію.
Відповідно до п. 3.1. договору компенсація процентів надається Фондом ММП з метою зниження його фактичних витрат на сплату встановленої кредитним договором базової процентної ставки за кредитом внаслідок чого такий ММП має сплачувати лише частину базової процентної ставки, яке становитиме 5 (п’ять) або 7 (сім) або 9 (дев’ять) процентів річних (далі - компенсаційна процентна ставка).
Згідно з п. 3.6. договору перерахування уповноваженим банком з ескроу рахунку Фонду суми компенсації процентів в рахунок часткової оплати нарахованих процентів за кредитом ММП здійснюється щомісяця в день/період оплати ММП процентів відповідно до кредитного договору, укладеного мід ММП та уповноваженим банком.
За умовами п. 3.7. договору надання Фондом державної підтримки ММП шляхом часткової компенсації процентів призупиняється (державна підтримка у вигляді компенсації процентів не надається) за період (календарний місяць), в якому має місце порушення ММП умов кредитного договору, визначене п. 3.2.1. договору. У випадку припинення порушення ММП умов кредитного договору та, відповідно, відсутності підстав для призупинення надання Фондом державної підтримки ММП, сплата компенсації процентів за кредитом ММП відновлюється з наступного календарного місяця за місяцем, в якому ММП було усунене зазначене порушення умов кредитного договору, в т.ч. внаслідок реструктуризації простроченої заборгованості за кредитом ММП.
Згідно з п. 3.8. договору уповноважений банк, у випадку невчасного перерахування / не перерахування коштів компенсації процентів ММП на ескроу рахунок Фонду, має забезпечити безперервність кредитування ММП на умовах Програми, цього договору та кредитного договору укладеного з ММП (із застосуванням компенсаційної процентної ставки). Неможливість здійснення уповноваженим банком перерахування коштів для компенсації процентної ставки за кредитом ММП, у зв’язку із відсутністю на ескроу рахунку необхідної суми коштів, впродовж не більше 6 місяців поспіль (далі - період відсутності коштів), не має бути підставою для уповноваженого банку визнавати таку заборгованість ММП зі сплати процентів за кредитним договором простроченою. Нараховані уповноваженим банком проценти за кредитом ММП за період відсутності коштів, підлягають сплаті ММП уповноваженому банку.
03.12.2021 Міністр фінансів Марченко С.М., як представник держави, уклав з ПАТ АБ “УКРАГАЗБАНК” договір № 13110-05/553 про надання державної портфельної гарантії для забезпечення часткового виконання позичальниками зобов’язань за включеними до портфеля кредитами.
Із наявних в матеріалах справи виписок з банківського рахунку вбачається, що Позивачем свої зобов`язання за ГКД та Додатковими договорами до нього виконано в повному обсязі, а саме, надано ПП "АЛЕКСАНДР А. СИНЕНКО" та ТОВ "ЩЕДРА ЗЕМЛЯ" кредитні кошти в розмірі 40 657 509,82 грн та 7 000 000,00 грн відповідно, що також не заперечується Відповідачами.
08.02.2024 Херсонська Торгово-промислова палата сертифікатом № 6500-24-0275 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) а саме: військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану в Україні; тимчасова окупація, оточення (блокування), ведення бойових дій на території Скадовського району Херсонської області; Товариству з обмеженою відповідальністю "ЩЕДРА ЗЕМЛЯ" щодо обов`язку (зобов`язання), а саме: неможливість здійснення господарської діяльності за місцезнаходженням Херсонська обл., Голопристанський (Скадовський) р-н., с. Нова Збруївка та Херсонська обл., Каланчацький (Скадовський) р-н., с. Новоолександрівка, вул. Миру, буд. б/н, де розташовані виробничі потужності підприємства у термін з 24.02.2022 за Генеральним кредитним договором №900/2021/ХОД-МСБ-ГКД від 25.05.2021 укладеним з ПАТ АБ “УКРГАЗБАНК”.
Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили):
-дата настання: 24 лютого 2022 року;
- дата закінчення: тривають на 08 лютого 2024 року.
Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ "ЩЕДРА ЗЕМЛЯ" направило вказаний сертифікат Позивачу шляхом направлення 26.02.2024 повідомлення про форс-мажорні обставини № 26/02/24.
01.04.2024 Херсонська Торгово-промислова палата сертифікатом про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) №6500-24-0668 засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а саме: військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану в Україні; тимчасова окупація, оточення (блокування), ведення бойових дій на території Скадовського району Херсонської області; Приватному підприємству “АЛЕКСАНДР А. СИНЕНКО” щодо обов`язку (зобов`язання), а саме: неможливість здійснення господарської діяльності за місцезнаходженням: Херсонська обл., Голопристанський (Скадовський) р-н., с. Чулаківка, де зареєстроване підприємство та розташовані виробничі потужності підприємства, у термін з 24 лютого 2022 року, за Генеральним кредитним договором № 900/2021/ХОД-МСБ-ГКД від 25.05.2021, укладеним з ПАТ АБ “УКРГАЗБАНК”.
Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили):
- дата настання: 24 лютого 2022 року;
- дата закінчення: тривають на 01 квітня 2024 року.
В подальшому, ПП “АЛЕКСАНДР А. СИНЕНКО” направило вказаний сертифікат Позивачу, шляхом направлення 01.04.2024 повідомлення про форс-мажорні обставини №б/н за адресою електронної пошти mginkul@ukrgasbank.com.
Як зазначалось вище, предметом спору у даній справі є Банку про стягнення наданих за Кредитним договором коштів, які Позичальники не повернули, посилаючись на настання форс-мажорних обставин.
При цьому, узагальнено позиція відповідачів полягає у тому, що умовами Генерального кредитного договору передбачено, що виникнення форс-мажорних обставин продовжує строк виконання взаємних зобов’язань Сторін за Генеральним кредитним договором на період тривалості дії таких обставин без відшкодування збитків обох Сторін. В свою чергу, Позичальники зареєстровані та здійснюють господарську діяльність на окупованій̆ з першого дня військового вторгнення РФ території̈ Херсонської̈ області.
Всі активи ПП "АЛЕКСАНДР А. СИНЕНКО", які забезпечують здійснення господарської діяльності та генерацію прибутку від продажу сільськогосподарської продукції, були передані в заставу або іпотеку Позивачу і знаходяться на лівому березі р. Дніпро в Херсонській області.
Всі активи ТОВ "ЩЕДРА ЗЕМЛЯ", які забезпечують здійснення господарської діяльності та генерацію прибутку від продажу сільськогосподарської продукції, були передані в заставу або іпотеку Позивачу і знаходяться на лівому березі р. Дніпро в Херсонській області.
Виробничі потужності ТОВ "ЩЕДРА ЗЕМЛЯ" у вигляді Цеху по виробництву та розфасовці круп на земельній ділянці площею 0,7053 га, які передані банку в іпотеку, знаходяться за адресою Херсонська область, Скадовський район, село Новоолександрівка, вул. Миру, буд. б/н, яке тимчасово окуповане збройними формуваннями Російської Федерації з 24.02.2022 і по даний час.
Виробничі потужності Позичальників захоплені 03.09.2022 окупантами; співробітникі підприємств не мають доступу до останніх; складські товарні запаси викрадені. Внаслідок підриву дамби Каховської ГЕС літом 2023 та через різке підняття рівня ґрунтових вод, територія ТОВ "ЩЕДРА ЗЕМЛЯ" затоплена на висоту понад 1 метр, в результаті чого було завдано збитків нерухомому майну та обладнанню, що в ньому знаходиться, які знаходяться в заставі Банку.
В аналогічній ситуації знаходиться ПП "АЛЕКСАНДР А. СИНЕНКО", основні засоби виробництва якого захоплені, а частина - знищена або зазнала пошкоджень в результаті вибухів.
Окремо відповідачі звертають увагу на те, що у зв’язку з наведеними обставинами Банк не пред’являв вимог про звернення стягнення на предмет застави відповідного майна, оскільки виконати таке рішення суду буде неможливо до деокупації Херсонської області, що знаходиться на лівому березі від р. Дніпро.
Повторно проаналізувавши доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, врахувавши позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 30.09.2025 у даній справі, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.
Перш за все судова колегія зазначає, що сторонами жодним чином не оспорюється факт виконання своїх обов’язків за Договором Банком. Тобто, доведеність цього факту не підлягає повторному встановленню.
Аргументи апеляційних скарг ґрунтуються виключно на тому, що на думку апелянтів, основним мотивуванням суду першої інстанції свого рішення щодо задоволення позовної заяви було посилання на несвоєчасне повідомленні відповідачами Банку про виникнення в них форс-мажорних обставин, які позбавляють їх можливості виконувати свої зобов`язання за Генеральним кредитним договором, та погасити заборгованість по кредиту наявну перед позивачем. При цьому, суд спирався на положення пунктів 4.2.11. - 4.2.16. Генерального кредитного договору.
Проте, на переконання апелянтів, зазначений обов’язок позичальників повідомлення банку обумовлений в пунктах 4.2.11. - 4.2.16. ГКД жодним чином не відноситься до обов’язку повідомлення про обставини форс-мажора. Напроти, умови ГКД не визначають обов’язку Позичальників повідомити Банк про обставини форс-мажора.
З огляду на вказане апеляційна колегія переглядає дану справу лише в межах апеляційних доводів, з урахуванням вказівок Верховного Суду, які викладені в постанові останнього від 30.09.2025 у даній справі.
Так, статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочин.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).
За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу).
Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.
Положеннями ст. 1049 Цивільного кодексу України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 ст. 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Згідно зі ст. 554 Цивільного кодексу України, передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від боржника та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо (ст. 543 Цивільного кодексу України).
Умовами ст. 598 Цивільного кодексу України зазначено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).
Статтею 559 Цивільного кодексу України передбачено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності; порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем; порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника; порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу, одним із видів порушення зобов`язання прострочення боржника. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання чи не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як було зазначено вище, 25.05.2021 між ПАТ АБ “УКРГАЗБАНК” та ПП "АЛЕКСАНДР А. СИНЕНКО" і ТОВ "ЩЕДРА ЗЕМЛЯ" був укладений Генеральний кредитний договір №9002021/ХОД-МСБ-ГКД із загальним лімітом в розмірі 43 700 000,00 грн. В межах цього ГКД Позичальникам були надані кредитні кошти в розмірі 40 657 509,82 грн (Відповідачу-1) та 7 000 000,00 грн (Відповідачу-2), що останніми не заперечується.
При цьому, строк кредитування та проведення кредитних операцій за ГКД встановлюється з 25.05.2021 по 24.05.2026 (включно), але, з визначенням строків сплати процентів та повернення кредитних коштів за кожним окремим кредитом у відповідних Додаткових договорах до ГКД. Як вбачається зі вказаних Додаткових договорів, в межах ГКД Позичальникам в сукупності було надано 9 кредитів із кінцевими датами повернення: 14.11.2022, 29.11.2022, 14.12.2022, 15.12.2022, 30.12.2022, 14.06.2023, 29.09.2023, 25.05.2024.
Зазначаючи, що з ПП “АЛЕКСАНДР .А. СИНЕНКО” та ТОВ “ЩЕДРА ЗЕМЛЯ” свої зобов’язання з повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами передбаченими ГКД та Додатковими договорами станом на 29.09.2023 (заявлена Банком дата, станом на яку розрахована боргова сума для стягнення) належним чином не виконали, Банк вказує, що у останніх утворилась заборгованість в розмірі 40 066 340,41 грн та 3 872 860,10 грн відповідно.
Однак, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції при первісному перегляді даної справи, Відповідачі не заперечують свого обов’язку щодо повернення грошових коштів у розмірі визначеному Позивачем, за тілом кредиту та обов`язок зі сплати процентів за користування кредитом, однак, посилаються на виникнення форс-мажорних обставин, у зв’язку з чим вважають даний позов передчасним, оскільки, відповідно до п. 5.9 ГКД, строк виконання зобов`язань продовжується на період дії форс-мажорних обставин.
В контексті наведенного судова колегія враховує, що статтею 617 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України (тут і далі – в редакції, чинної на час виникнення спірних правовідносин), учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Згідно з ч. 4 ст. 219 Господарського кодексу України сторони зобов`язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов`язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.
Судова колегія звертає увагу на те, що враховуючи вищенаведені норми законодавства, існування надзвичайних і невідворотних (форс-мажорних) обставин звільняє сторону договору саме від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язання, а не від обов`язку виконати це зобов`язання після припинення таких обставин.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16.05.2024 у справі №913/308/23.
При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що у даному випадку Позивачем не заявляється до стягнення пеня, неустойка або інші штрафні санкції за порушення Позичальниками зобов`язання.
Разом із тим, відповідно до ч. 1 ст. 212 Цивільного кодексу України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).
Вказане узгоджується із загальним висновком Великої Палати Верховного Суду щодо застосування статей 6, 627 Цивільного кодексу України, викладеним у постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16, згідно з яким особи мають право вибору: використати існуючі диспозитивні норми законодавства для регламентації своїх відносин або встановити для себе правила поведінки на власний розсуд. Цивільний договір, як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, виявляє автономію волі учасників щодо врегулювання їхніх відносин згідно з розсудом і у межах, встановлених законом, тобто є актом встановлення обов`язкових правил для сторін, індивідуальним регулятором їхньої поведінки.
Як зазначалось вище за текстом даної постанови, пунктами 5.7., 5.9. Генерального кредитного договору Сторони узгодили, що у випадку виникнення форс-мажорних обставин (дії непереборної сили), що не залежать від волі сторін, такі як: війни, військові дії, блокади, ембарго, інші міжнародні санкції, валютні обмеження, інші дії держави, що створюють неможливість виконання сторонами своїх зобов`язань, пожежі, інші стихійні лиха, Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання будь-якого з положень ГКД на період дії зазначених обставин.
Виникнення форс-мажорних обставин продовжує строк виконання взаємних зобов`язань Сторін за ГКД на період тривалості дії таких обставин без відшкодування збитків обох Сторін.
При цьому, вказані положення ГКД є ідентичними положенням пунктів 5.6, 5.7, 5.8. Правил надання кредиту клієнтам мікро- та малого бізнесу за Програмою фінансової державної підтримки суб’єктів мікро- та малого підприємництва “Доступні кредити 5-7-9%” в АБ “УКРГАЗБАНК”, які містяться в загальному доступі на офіційному сайті Банку за посиланням: https://www.ukrgasbank.com/upload/file/d1_pravila_5_7_9.pdf.
Генеральний кредитний договір №900/2021/ХОД-МСБ-ГКД від 25.05.2021 підписаний уповноваженими представниками Банку, ПП “АЛЕКСАНДР .А. СИНЕНКО” та ТОВ “ЩЕДРА ЗЕМЛЯ” без застережень та зауважень і скріплений печатками всіх контрагентів.
Судова колегія звертає увагу, що законодавець не внормував у Цивільному кодексу України застосування конструкції форс-мажору (непереборної сили) в цивільних відносинах, проте це не перешкоджає учасникам цивільного обороту передбачити в договорі, зокрема, правові наслідки існування форс-мажору (наприклад, продовження строку виконання зобов`язань сторін на період дії обставин форс-мажору).
Апеляційний суд звертається до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 21.08.2022 у справі №910/15264/21, та полягає у тому, що продовження строку дії договору та строку виконання зобов’язань унаслідок форс-мажору чи інших обставин можливе, лише якщо сторони це прямо вказали в умовах договору або уклали додаткову угоду про це за взаємною згодою сторін уже після виникнення таких обставин.
Отже, у даному випадку Сторони безпосередньо у ГКД дійшли згоди, що виникнення форс-мажорних обставин продовжує строк виконання взаємних зобов`язань сторін за Договором на період тривалості дії таких обставин без відшкодування збитків обох сторін.
Окремо судова колегія звертає увагу на те, що неможливо ототожнювати зовсім різні за змістом поняття, а саме: настання форс-мажорних обставин, “яке звільняє від відповідальності (неустойки, пені, штрафу)” та виникнення форс-мажорних обставин, “яке продовжує строк виконання взаємних зобов'язань сторін за Договором на період тривалості дії таких обставин” без відшкодування збитків обох Сторін, про що сторони на власний розсуд прямо домовились у ГКД пунктом 5.9 останнього, користуючись принципом, передбаченим п. 3 ч. ст. 3 Цивільного кодексу України, який встановлює, що однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.
З огляду на матеріали справи вбачається, що станом на 23.02.2022 у Відповідачів була відсутня заборгованість перед Банком, а з 24.02.2022 в останніх у спірних правовідносинах виник форс-мажор, що згідно з п. 5.9. Договору свідчить про те, що кредитні зобов'язання не є простроченими.
Також судова колегія звертає увагу на те, що за умовами Кредитного договору, Відповідачі взяли на себе зобов’язання сплачувати проценти за користування кредитними коштами не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом. В цей же час, у поданому до суду розрахунку Позивач прострочений залишок заборгованості за нарахованими процентами відображає з червня 2022 року.
Таким чином, судова колегія зазначає, що станом на 23.02.2022 у Відповідачів була відсутня прострочена заборгованість перед Банком як за тілом кредиту, так і за процентами.
Аналогічна позиція підтримана Верховним Судом (постанова від 15.01.2025), який залишив в силі постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.10.2024 у справі №916/4865/23.
Отже, твердження Банку про наявність у Відповідачів кредитної заборгованості судова колегія відхиляє, оскільки кредитна заборгованість у даному випадку не є простроченою з огляду на те, що строк її сплати на даний момент не настав, враховуючи умови п. 5.9 Кредитного договору, положеннями якого встановлено, що виникнення форс-мажорних обставин продовжує строк виконання взаємних зобов’язань сторін за цим договором на період тривалості дії таких обставин без відшкодування збитків.
Разом з тим, за умовами п. 5.8. ГКД доказом дії форс-мажорних обставин є документ, виданий відповідними компетентними органами/організаціями, в тому числі, Торгово-промисловою палатою України.
Так, у контексті положень ст.ст. 14, 14-1 Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні”, а також п.3.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) (затвердженого рішенням Президії Торгово-промислової палати України №44(5) від 18.12.2014) документом, що засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) є сертифікат Торгово-промислової палати України (далі – ТПП України) чи уповноваженої нею регіональної ТПП.
При цьому, за положеннями ч. 2 ст.14-1 Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні”, форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Разом з тим, з положень пунктів 6.1, 6.2 Регламенту вбачається, що форс-мажорні обставини мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін. Відтак, сертифікат видається заінтересованому суб`єкту господарювання на підставі його звернення. Іншого порядку засвідчення форс-мажорних обставин не визначено.
Вказане відображено і Верховним Судом у постанові від 25.01.2022 у справі №904/3886/21, в якій зазначено, що ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності. Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом. Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово- промисловими палатами відповідно до статей 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" шляхом видачі сертифіката.
Як зазначалось вище, до матеріалів справи додано Сертифікат Торгово-промислової палати України від 08.02.2024 №6500-24-0275 та від 01.04.2024 №6500-24-0668 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).
Так, означеними Сертифікатами ТПП України засвідчено ТОВ “ЩЕДРА ЗЕМЛЯ” та ПП “АЛЕКСАНДР А. СИНЕНКО” (відповідно) форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану; тимчасова окупація Російською Федерацією території Скадовського (Голопристанського) району Херсонської області, с. Нова Збруївка та Чулаківка, вул. Калінінна, а також, - Каланчацького (Скадовський) р-ну, с. Новоолександрівка, вул. Миру, з 24.02.2022 - за Генеральним кредитним договором №900/2021/ХОД-МСБ-ГКД від 25.05.2021, укладеним з ПАТ АБ “УКРГАЗБАНК”.
При цьому, у вказаних Сертифікатах зазначено, що за вказаними адресами розташовані виробничі потужності підприємств і здійснення господарської діяльності останніх неможлива. Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання – 24.02.2022; дата закінчення: тривають станом на дати видачі Сертифікатів.
Тобто, матеріали справи містять Сертифікати, якими засвідчено настання форс-мажорних обставин саме для Відповідача-1 (ПП "АЛЕКСАНДР А. СИНЕНКО") та Відповідача-2 (ТОВ "ЩЕДРА ЗЕМЛЯ") і саме спірним Генеральним кредитним договором. При цьому, у Сертифікатах зазначено про триваючий характер дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 24.02.2022 та на дату йх видачі.
Судова колегія зауважує, що звернення до ТПП за отриманням сертифікату можливе лише після порушення виконання зобов`язання, через що сертифікат ТПП може бути отриманий значно пізніше за дату, коли сторона з`ясувала неможливість виконання договору через вплив форс-мажорних обставин.
Кредитним договором не передбачено певні строки та юридичні наслідки неповідомлення стороною іншої сторони цього договору про факт настання таких обставин та не встановлено такої умови, як те, що ненадання сертифікату в певний строк позбавляє сторону договору посилатися на настання форс-мажорних обставин, як на підставу відкладення строку виконання зобов`язань.
Отже, у даному випадку форс-мажорні обставини були наявні на дату звернення Банку з даним позовом до суду, продовжували існувати на дату ухвалення рішення суду першої інстанції та продовжують існувати станом на дату ухвалення постанови судом апеляційної інстанції. Доказів припинення форс-мажорних обставин матеріали справи не містять.
Разом з тим, судова колегія враховує позицію Верховного Суду відносно того, що Сертифікат ТПП України не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин. Обставина форс-мажору має оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку (постанови Верховного Суду від 07.06.2023 у справі №912/750/22, від 07.06.2023 у справі №906/540/22, від 15.06.2023 у справі №910/8580/22, від 29.06.2023 у справі №922/999/22 та від 13.12.2023 у справі №922/193/23).
Зокрема, у постанові Верховного Суду від 29.06.2023 у справі №922/999/22 зауважено, що сторона, яка посилається на форс-мажор, має довести причинно- наслідковий зв`язок між форс-мажором та неможливістю виконати конкретне зобов`язання. Той факт, що Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини - військову агресію, сам по собі не є підставою для звільнення або зменшення відповідальності за невиконання/неналежне виконання договірних зобов`язань.
Одне лише передбачене законом віднесення введеного воєнного стану до форс-мажорних обставин не свідчить про існування форс-мажору у конкретних правовідносинах сторін, де така обставина може стати форс-мажорною лише у випадку, якщо особа доведе, що конкретний обмежувальний захід, запроваджений в рамках воєнного стану унеможливлює виконання конкретного договору (подібні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 02.11.2023 у справі №910/13000/22, від 06.06.2024 у cправі №906/1091/23, постанова Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.02.2026 у справі №910/881/24 тощо).
Сама по собі наявність форс-мажорних обставин, зокрема ведення бойових дій на території України, не є безумовною підставою ні для припинення зобов’язань, ні для звільнення від їх виконання. Судом має бути з’ясовано й перевірено причинно-наслідковий зв’язок між такими обставинами і неналежним виконанням зобов’язання у даному конкретному випадку (Постанова Верховного Суду від 09.05.2023 у справі № 903/573/22).
У постанові Верховного Суду від 15.06.2023 у справі №910/8580/22 зазначено, що форс-мажор, або ж обставини непереборної сили, - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об`єктивної неможливості виконати зобов`язання. Водночас сама по собі, зокрема, збройна агресія проти України, девальвація гривні, воєнний стан, не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов`язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан, девальвація гривні, як обставини непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із нею обставин компанія/фізична особа не може виконати ті чи інші зобов`язання. Наявність сертифікату Торгово-промислової палати України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.
Також, у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.08.2022 у справі №908/2287/17 звертається увага на те, що сертифікат видається ТПП за зверненням однієї зі сторін спірних правовідносин (сторін договору), яка (сторона) оплачує (за винятком суб`єктів малого підприємництва) послуги торгово-промислової палати. Водночас, інша сторона спірних правовідносин (договору) позбавлена можливості надати свої доводи і вплинути на висновки торгово-промислової палати. Таке засвідчення форс- мажорних обставин (обставин непереборної сили) може вважатися достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин для сторін договору, якщо вони про це домовилися, але не пов`язує суд у випадку виникнення спору між сторонами щодо правової кваліфікації певних обставин як форс-мажорних. Сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №926/2343/16, від 16.07.2019 у справі №917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі №905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.
Досліджуючи у даному випадку, на виконання вимог Верховного Суду, викладених у постанові від 30.09.2025 у даній справі, наявність причинно- наслідкового зв`язку між форс-мажором та неможливістю Відповідачів виконати конкретне зобов`язання за ГКД, апеляційний суд виходить з того, що наявність форс-мажорних обставин у цій справі обумовлена повномасштабною військовою агресією Російської Федерації проти України, що стало підставою для введення в Україні воєнного стану.
Так, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 за №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, який триває до теперішнього часу.
Суд враховує, що зареєстрованим місцезнаходженням Відповідача-1 у даній справі - ПП "АЛЕКСАНДР А. СИНЕНКО" є: 75635, Херсонська обл., Голопристанський р-н, с. Чулаківка, вул. Миру, буд. 10, а Відповідача-2 - ТОВ "ЩЕДРА ЗЕМЛЯ": 75631, Херсонська обл., Голопристанський район, с. Нова Збур'ївка, вул. Центральна, буд. 281а.
Постановою Верховної ради “Про утворення та ліквідацію районів” № 807-IX від 17.07.2020 утворено у Херсонській області Скадовський район (з адміністративним центром у місті Скадовськ) у складі територій Бехтерської сільської, Голопристанської міської, Долматівської сільської, Каланчацької селищної, Лазурненської селищної, Мирненської селищної, Новомиколаївської сільської, Скадовської міської, Чулаківської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 було затверджено перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, згідно з яким вся територія Скадовського (Голопристанського) району Херсонської області, до якого входять с. Нова Збур'ївка та с. Чулаківка, включена до переліку тимчасово окупованих територій. Аналогічна інформація зазначена у “Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією”, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28.02.2025 №376 (зі змінами).
Як зазначалось вище, Сертифікатом №6500-24-0275 від 08.02.2024 Херсонська ТПП засвідчила форс-мажорні обставини для ТОВ “ЩЕДРА ЗЕМЛЯ” у зв’язку з військовою агресією РФ, введенням воєнного стану, тимчасовою окупацією, блокуванням та бойовими діями в Скадовському районі, що унеможливило виконання ГКД через зупинення господарської діяльності.
Сертифікатом №6500-24-0668 від 01.04.2024 Херсонська ТПП підтвердила наявність форс-мажору для ПП “АЛЕКСАНДР А, СИНЕНКО” через аналогічні обставини, що також унеможливило виконання ГКД №900/2021/ХОД-МСБ-ГКД від 25.05.2021, укладеним з ПАТ АБ “УКРГАЗБАНК”, через зупинення господарської діяльності.
Вказані Сертифікати одразу були направлені Позивачу шляхом надсилання останніх на електронну адресу Банку та були отримані останнім, що не заперечується Позивачем.
У контексті наведеного, з огляду на висновок суду першої інстанції щодо несвоєчасного повідомлення Позивача з боку Відповідачів про виникнення в них форс-мажорних обставин, які позбавляють їх можливості виконувати свої зобов`язання за ГКД, судова колегія звертає увагу на те, що місцевий господарський суд, приходячи до такого висновку, покладався на умови пунктів 4.2.11. - 4.2.16. ГКД, за якими Позичальник зобов`язаний протягом 5 банківських днів письмово повідомляти Банк, зокрема, про зміну власних реквізитів, зміни в особовому складі керівництва Позичальника, втрату власних орендованих основних засобів або іншого майна, необхідного для здійснення діяльності (виробничого обладнання, складських приміщень, транспортних засобів, торгових або офісних приміщень тощо); про втрату персоналу, необхідного для здійснення операційної діяльності.
Проте, як зазначалось вище, вказані умови не відносяться до строків повідомлення Банку стороною про настання для неї форс-мажорних обставин, оскільки Кредитним договором взагалі не передбачено таких строків та юридичних наслідків відповідного неповідомлення.
Судова колегія ще раз наголошує на тому, що сторона позбавляється права посилатися на форс-мажорні обставини через несвоєчасне повідомлення про таки обставини контрагента лише у тому випадку, якщо про таке було прямо зазначено в договорі (подібний за змістом правовий висновок міститься у п.5.63 постанови Верховного Суду від 22.06.2022 у справі №904/5328/21).
Тому, судова колегія критично ставиться до відповідного висновку суду першої інстанції.
Водночас, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців ТОВ "ЩЕДРА ЗЕМЛЯ" здійснює господарську діяльність, зокрема, за такими видами як 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, 01.12 Вирощування рису, 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів, 01.63 Післяурожайна діяльність, 01.64 Оброблення насіння для відтворення, 10.32 Виробництво фруктових і овочевих соків.
Як свідчать матеріали даної справи, виробничі потужності ТОВ "ЩЕДРА ЗЕМЛЯ" у вигляді, зокрема, Цеху по виробництву та розфасовці круп (реєстраційний номер 220005065232), розташованого на земельній ділянці площею 0,7053 га та переданого Банку в іпотеку, знаходиться за адресою Херсонська область, Каланчацький (Скадовський) район, село Новоолександрівка, вул. Миру, буд. б/н; крвм того, ТІК класу 1271 “Будівлі сільськогосподарського призначення” (реєстраційний номер 2076565223), виробниче адміністратине приміщення (180406665223), будівлі СТФ №1 класу 1271 (18048675223), майновий комплекс “Центральний тік” класу 1271 (180576965223), овочесховище (180441765223), пекарня (180299365223), консервний цех (826431965223) розташовані в Херсонській області, Голопристанському районі, селі Чулаківка. Також у с. Чулаківка розташовані земельні ділянки, що належать ТОВ "ЩЕДРА ЗЕМЛЯ" на праві власності.
Отже, вся матеріальна база, всі активи ТОВ "ЩЕДРА ЗЕМЛЯ", які забезпечують здійснення господарської діяльності та генерацію прибутку цього підприємства знаходяться на тимчасово окупованої території збройними формуваннями РФ. При цьому, майно Відповідача передано в іпотеку Позивачу. Перелік цього майна та місцезнаходження останнього наведено в 2.1.2. Генерального кредитного договору.
При цьому, судова колегія також звертає увагу на твердження Відповідача-2 про те, що виробничі потужності Підприємства повністю захоплені 03.09.2022 невстановленими особами, що підтверджується відеозаписами з камер спостереження (додані Відповідачем до матеріалів справи), нерухоме майно зазнало пошкоджень та розукомплектовано, землі заміновані; внаслідок підриву дамби Каховської ГЕС у 2023 та через різке підняття рівня ґрунтових вод, територія підприємства була затоплена; станом на даний час всі складські товарні запаси (рис, рисова січка, зерновідходи, паливні брикети) - викрадені.
З урахуванням наведеного, судова колегія також звертає увагу на те, що цільове використання (мета) кредитів, отриманих від Банку ТОВ “ЩЕДРА ЗЕМЛЯ” було поповнення обігових коштів, однак діяльність активів ТОВ "ЩЕДРА ЗЕМЛЯ", як зазначено вище, унеможливлена.
Апеляційний суд зазначає, що доказів відносно здійснення ТОВ "ЩЕДРА ЗЕМЛЯ" будь-якої господарської діяльності у матеріалах даної справи не міститься, як і доказів, які б свідчили про наявність іншого майна у Відповідача-2, яке розташовано на території, підконтрольної Україні та надавало б можливості цьому підприємству здійснювати господарську діяльність або отримувати дохід, за рахунок якого було би можливо сплачувати кредитні платежі.
Також у матеріалах справи не міститься жодних виписок з банківських рахунків ТОВ "ЩЕДРА ЗЕМЛЯ" за період з 24.02.2022 по даний час, які б свідчили про наявність залишків на рахунках Підприємства, якими можливо би було розрахуватись з Банком, або докази щодо поповнення таких рахунків у вказаний період.
Разом з тим, відносно ПП "АЛЕКСАНДР А. СИНЕНКО" судовою колегією встановлено, що згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців, вказане Товариство також здійснює господарську діяльність, зокрема, за такими видами як: 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; 01.13 вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; 01.30 відтворення рослин; 01.41 розведення великої рогатої худоби молочних порід; 01.61 допоміжна діяльність у рослинництві; 46.11 діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; 46.90 неспеціалізована оптова торгівля.
Водночас, у матеріалах справи міститься Довідка Чулаківської сільської ради, яка видана ПП "АЛЕКСАНДР А. СИНЕНКО" та засвідчує, що директор останнього орендує 189 земельних паїв, що складає 900,8165 га, в тому числі 535,2143 га – зрошення, 213,3906 га – богар, 151,2116 га – пасовища.
Аналогічна інформація наявна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, яка додана до матеріалів даної справи та підтверджує оренду Відповідачем-1 земельних ділянок у фізичних осіб. Кадастрові номери всіх земельних ділянок свідчать про те, що всі вони розташовані на території Скадовського району. Цільове призначення вказаних земельних ділянок - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Крім того, ПП "АЛЕКСАНДР А. СИНЕНКО" є суборендарем частини земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих в межах Скадовського району Херсонської області.
Таким чином, суд враховує особливості ведення господарської діяльності Відповідача-1, що полягає у здійсненні діяльності по вирощуванню, зокрема, зернових культур, бобових культур, овочів, баштанних культур, коренеплодів на земельних ділянках, які в даному випадку станом на час ухвалення цього рішення є тимчасово окупованою.
Апеляційним судом з’ясовано, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на дату винесення даної постанови матеріальна база ПП “АЛЕКСАНДР А. СИНЕНКО” (код ЄДРПОУ 31652568) складається переважно із земельних ділянок, що знаходяться в приватній власності цього Підприємства або орендовані останнім у фізичних осіб. Ці земельні ділянки розташовані у Голопристанському районі Херсонської області, який є окупованім з 24.02.2022 по даний час.
Крім того, ПП “АЛЕКСАНДР А. СИНЕНКО” належать таки виробничі потужності як: Пекарня (реєстраційний номер: 1802993652230, яка розташована за адресою Херсонська область, Голопристанський район, с. Чулаківка, вул. Гагаріна, 6-в; відгодівельник СТФ №2 літ. "А", розташований також у с. Чулаківка; овочесховище, розташоване за адресою Херсонська область, Голопристанський район, с. Чулаківка, вул Дорожна буд 2-а; Майновий комплекс “Центральний тік”, складові частини - ерносховище літ А, Склад Б, вагова В, ЗАВ-40, Г; ворота 1; ваги,2; естакада,3; мостіння,1, що розташовані також у с. Чулаківка; виробниче адміністративне приміщення: адмінбудівля літ А, яке розташоване за адресою Херсонська область, Голопристанський район, с. Чулаківка, вул. Жовтнева буд 3-а; складові частини туалет Б, навіс В; база підприємства клас 1271 – місце розташування: Херсонська область, Голопристанський район, с. Чулаківка, вул Дорожна буд 3 (зі складовими частинами).
Доказів наявності у ПП “АЛЕКСАНДР А. СИНЕНКО” іншого майна та активів на підконтрольній території України за рахунок якого Відповідач-1 має можливість виконати зобов`язання за Кредитним договором та на які не вплинули вищенаведені форс-мажорні обставини матеріали справи не містять.
Водночас, судовою колегією встановлено, що відповідно до інформації, яка міститься Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, за ПП “АЛЕКСАНДР А. СИНЕНКО” в зареєстровано право суборенди на 25 (двадцять п’ять) земельних ділянок, що знаходяться у Бучанському районі Київської області.
Проте, апеляційний суд вказує, що доказів використання цих земельних ділянок з боку ПП “АЛЕКСАНДР А. СИНЕНКО” у матеріалах справи не має. Водночас, державна реєстрація прав суборенди за всіма 25 земельними ділянками була проведена у період 2016, а строк дії речового права – 1 рік, тобто, відповідний строк сплинув протягом 2017. В Інформації з ДРРП станом на даний час відсутні будь-які записи про укладення додаткових угод про поновлення, продовження договорів суборенди або укладення нових договорів з ПП “АЛЕКСАНДР А. СИНЕНКО” відносно тих же ділянок, або про будь-які інші речово-правові обтяження, що випливали б із продовження суборендних відносин з ПП “АЛЕКСАНДР А. СИНЕНКО” після 2017.
Як встановлено судом, у матеріалах справи не міститься банківських виписок по рахунках Відповідача-1, які б свідчили про наявність будь-яких коштів, що надійшли Підприємству протягом спірного періоду, що свідчить про відсутність отримання прибутку та здійснення господарської діяльності ПП “АЛЕКСАНДР А. СИНЕНКО”.
Окремо судова колегія звертає увагу на положення ст. 13-1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”, відповідно до якої на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено, за винятком випадків, передбачених частинами третьою та четвертою цієї статті.
Переміщення товарів, маркування (етикетування) яких свідчить про вироблення таких товарів на тимчасово окупованій території, забороняється, крім речей, які віднесені до особистих речей, що переміщуються у ручній поклажі та/або супроводжуваному багажі відповідно до частин третьої та четвертої цієї статті.
Крім того, за ч. 2 ст. 13 вказаного Закону, на тимчасово окупованій території забороняється здійснення господарської діяльності юридичними особами і фізичними особами — підприємцями, які не зареєстровані на території України, що не є тимчасово окупованою, та не змінили своє місцезнаходження (податкову адресу) на іншу територію України, яка не є тимчасово окупованою, у порядку, встановленому законодавством України.
При цьому, положення статей 13 та 13-1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” поширюються на території, тимчасово окуповані в період воєнного стану (тобто з 24.02.2022), лише з огляду на загальновідомий факт окупації таких територій і не потребують окремого рішення Кабінету Міністрів України (див. постанову Об’єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2025 у справі №908/1162/23).
У даному випадку Відповідачі зареєстровані на тимчасово окупованій території (с. Чулаківка Скадовського району Херсонської області), не здійснили зміни місцезнаходження на підконтрольну Україні територію, а відтак — за прямим приписом закону в імперативному тлумаченні Верховного Суду — втратили можливість правомірно здійснювати господарську діяльність з 24.02.2022 і до моменту усунення цієї перешкоди (деокупації території).
З урахуванням наведеного, апеляційний суд дійшов висновку, що здійснення господарської діяльності за місцезнаходженням: Україна, Херсонська область, Голопристанський район та Каланчацький район (Скадовський район), де розташовано майно та виробничі потужності Відповідача -1 і Відповідача-2, є неможливим саме через форс-мажорні обставини, які не залежали від волі позичальників, у зв’язку з чим у ТОВ “ЩЕДРА ЗЕМЛЯ” та ПП “АЛЕКСАНДР А. СИНЕНКО” відсутня можливість виконувати свої грошові зобов’язання за Генеральним кредитним договором та додатковими договорами до нього.
Виходячи з положень ст.ст. 543 та 554 Цивільного кодексу України, Поручитель відповідає за повернення заборгованості за кредитним договором у тому ж обсязі, що і Позичальник.
За наведених підстав, судова колегія відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення з Відповідачів та поручителів у солідарному порядку кредитної заборгованості у загальному розмірі 43 939 200,51 грн, оскільки звернення Банку з таким позовом є передчасним.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача про яке ним зазначається в позовній заяві здійснюється судом на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (аналогічні висновки викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2019 у справі №924/831/17, від 28.11.2019 у справі №910/8357/18).
При цьому, висновок суду не може ґрунтуватися на припущеннях та поясненнях однієї зі сторін (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.12.2019 у справі № 904/10956/16).
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Згідно зі ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Колегія суддів акцентує увагу, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17).
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія вважає, що судом першої інстанції безпідставно не були враховані вищевикладені положення при прийнятті оскаржуваного рішення.
Відповідно, підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційних скарг знайшли підтвердження за результатами розгляду справи в суді апеляційної інстанції, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Частиною 1 п. 2 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи, що рішення господарського суду щодо задоволення позовних вимог Банку прийнято при невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, колегія суддів дійшла висновку про його скасування з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
Щодо судових витрат.
Частиною 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються, зокрема, з судового збору.
Відповідно до ч. 14 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з ч. 2 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
З урахуванням змісту положень частин 2, 14 ст. 129, а також зважаючи на обставини задоволення апеляційних скарг Відповідачів та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог Банку, колегія суддів вбачає підстави для стягнення в дохід бюджету судового збору в сумі 988 632,01 грн, у зв`язку з розглядом справи №916/4411/23 у суді апеляційної інстанції, з позивача - Публічного акціонерного товариства акціонерного банку “УКРГАЗБАНК”, оскільки в силу вимог п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" апелянти – Левінсон О.В. та Синенко О.О. є особами, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях (схожу правову позицію наведено у постановах Верховного Суду від 29.11.2018 у справі № 916/821/13, від 09.06.2020 у справі №912/1860/19).
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 277, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, –
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційні скарги Левінсона Олександра Валерійовича та Синенко Олександра Олександровича - задовольнити.
Рішення Господарського суду міста Одеської області від 14.11.2024 у справі №916/4411/23 – скасувати.
У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства акціонерного банку “УКРГАЗБАНК” до Приватного підприємства "АЛЕКСАНДР А. СИНЕНКО", Товариства з обмеженою відповідальністю "ЩЕДРА ЗЕМЛЯ"; Синенка Олександра Олександровича; Левінсона Олександра Валерійовича, Приватного сільськогосподарського підприємства "БАТЬКІВЩИНА"; Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕННИЙ ЕКСПОРТ ЛТД" та Фермерського господарства "ПІВДЕННА ЗЕМЛЯ" про стягнення 43 939 200,51 грн відмовити у повному обсязі.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства акціонерного банку “УКРГАЗБАНК” витрати по сплаті судового збору в суді апеляційної інстанції на користь держави в розмірі 988 632,01 грн.
Доручити Господарському суду Одеської області на виконання даної постанови видати відповідний наказ.
Постанова відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у 20-денний строк.
Повний текст постанови складений та підписаний 12.05.2026.
_03_03.png)
