До відома:Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОСВІТ СЕРВІС”!

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Лічман Л.В.,

судді Богатир К.В., Павленко Н.А.,

секретар судового засідання Пелешок Т.С.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Спиридонов О.В.,

від відповідача: не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ,,АВТОДИСТРИБ’ЮШН КАРГО ПАРТС”

на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 24.02.2026 р., ухвалене суддею Рога Н.В.,

у справі № 916/4460/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ,,АВТОДИСТРИБ’ЮШН КАРГО ПАРТС”

до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,АВТОСВІТ СЕРВІС”

про стягнення 341571,06 грн,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю ,,АВТОДИСТРИБ’ЮШН КАРГО ПАРТС” звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,АВТОСВІТ СЕРВІС” грошові кошти у розмірі 341571,06 грн, з яких 188107,36 грн – основний борг, 23362,09 грн – пеня, 21193,56 грн – 12% річних, 108908,05 грн – втрати від інфляції.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 13.01.2026 р. у справі № 916/4406/25: позов задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,АВТОСВІТ СЕРВІС” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ,,АВТОДИСТРИБ’ЮШН КАРГО ПАРТС” заборгованість за договором № 8730-23/2016 від 25.03.2016 р. у розмірі 188107,36 грн, пеню у розмірі 23362,09 грн, 12% річних у розмірі 21193,56 грн, інфляційні втрати у розмірі 108908,05 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 4098,86 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю ,,АВТОДИСТРИБ’ЮШН КАРГО ПАРТС” звернулось до місцевого господарського суду з письмовою заявою про ухвалення додаткового рішення та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,АВТОСВІТ СЕРВІС” витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 48578,55 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 24.02.2026 р. у справі № 916/4460/25 (суддя Рога Н.В.) відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю ,,АВТОДИСТРИБ’ЮШН КАРГО ПАРТС” у стягненні з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,АВТОСВІТ СЕРВІС” витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 48578,55 грн.

Місцевий господарський суд вказав, що позивачем не надано акт приймання-передачі наданих адвокатом послуг на суму 31500,00 грн, а опис наданих послуг не може бути розцінений судом як акт приймання-передачі наданих послуг. Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази прийняття клієнтом наданих адвокатом послуг. Сплата Товариством з обмеженою відповідальністю ,,АВТОДИСТРИБ’ЮШН КАРГО ПАРТС” на користь адвоката Спиридонова О.В. 31500,00 грн згідно з платіжною інструкцією від 03.11.2025 р. № 627 не являється доказом прийняття клієнтом послуг, адже за умовами п.2 додаткової угоди від 03.11.2025 р. до договору від 27.10.2025 р. № 27/10/2025-1ПД про надання правової (правничої) допомоги 31500,00 грн є передоплатою.

Крім того, суд першої інстанції відмовив у стягненні з відповідача ,,гонорару успіху” у розмірі 17078,55 грн, зазначивши, що понесення таких витрат клієнтом за умовами додаткової угоди до договору про надання правової допомоги мало погоджуватись, проте доказів досягнення згоди між клієнтом та адвокатом з приводу сплати ,,гонорару успіху” матеріали справи не містять.

Не погодившись з ухваленим додатковим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю ,,АВТОДИСТРИБ’ЮШН КАРГО ПАРТС” подало апеляційну скаргу, в якій просить:

-        скасувати додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 24.02.2026 р. у справі № 916/4460/25;

-        ухвалити нове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,АВТОСВІТ СЕРВІС” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ,,АВТОДИСТРИБ’ЮШН КАРГО ПАРТС” грошові кошти за договором від 27.10.2025 р. № 27/10/2025-1ПД про надання правової (правничої) допомоги в розмірі 48578,55 грн;

-        покласти судові витрати, понесені Товариством з обмеженою відповідальністю ,,АВТОДИСТРИБ’ЮШН КАРГО ПАРТС” у зв’язку із розглядом даної апеляційної скарги, на відповідача.

В обґрунтування апеляційної скарги вказано, що підписанням опису наданих послуг сторони засвідчили, що зазначені в ньому послуги надано позивачу в повному обсязі, а останній не має претензій до адвоката, загальна вартість наданих яким послуг становить 31500,00 грн.

При цьому в п.2 додаткової угоди від 03.11.2025 р. до договору сторони домовились, що на підставі акту приймання-передачі наданих послуг сплачується адвокату винагорода за представництво інтересів та ведення справи у Господарському суді Одеської області в процесуальному статусі позивача, у т.ч. участь у судових засіданнях, проте у зв’язку з тим, що розгляд справи № 916/4460/25 здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження, відповідач не висловив заперечень проти позовних вимог, адвокат не надавав додаткових послуг з представництва клієнта та ведення справи у суді.

Відтак, у суду першої інстанції не було правових підстав відмовляти позивачу у стягненні 31500,00 грн витрат на правову допомогу з мотивів відсутності акту приймання-передачі послуг.

Окрім цього, скаржник стверджує, що договір про надання правничої допомоги не передбачає додаткове погодження як умову для сплати адвокату 17078,55 грн ,,гонорару успіху”, відшкодування якого в зв’язку з досягненням позитивного результату для клієнта буде розумним та справедливим.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.03.2026 р.: відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ,,АВТОДИСТРИБ’ЮШН КАРГО ПАРТС” на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 24.02.2026 р. у справі № 916/4460/25; встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю ,,АВТОСВІТ СЕРВІС” строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 06.04.2026 р.; зобов’язано Господарський суд Одеської області направити на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду матеріали справи № 916/4460/25; на виконання ч.7 ст.42 ГПК України повідомлено відповідача про обов’язок зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

Колегія суддів зазначає, що, незважаючи на закінчення встановленого судом строку, відзив на апеляційну скаргу не подано.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2026 р. призначено справу № 916/4460/25 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ,,АВТОДИСТРИБ’ЮШН КАРГО ПАРТС” на рішення Господарського суду Одеської області від 24.02.2026 р. до розгляду в судовому засіданні та повідомлено учасників справи про те, що засідання відбудеться 06.05.2026 р.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю ,,АВТОСВІТ СЕРВІС” у судове засідання з невідомих причин не з’явився. Будучи зареєстрованим на тимчасово окупованій території України та таким, що не має електронного кабінету, про розгляд справи, зокрема дату, час та місце проведення судового засідання, повідомлявся шляхом розміщення оголошень на офіційному веб-сайті судової влади України на виконання ст.12¹ Закону України ,,Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України’’ та публікації ухвал в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Господарським судом Одеської області норм процесуального права, Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

В ч.1 ст.244 ГПК України закріплено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: …3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.1 та п.1 ч.3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частина 1 ст.124 ГПК України передбачає, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, Товариство з обмеженою відповідальністю ,,АВТОДИСТРИБ’ЮШН КАРГО ПАРТС” повідомило, що фактично понесено 31500,00 грн та планується понести ще 17000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В ч.8 ст.129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв’язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п’яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву...

Одночасно з позовом подано докази понесення витрат на правову допомогу адвоката Спиридонова О.В., а саме довіреність від 03.11.2025 р. б/н, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 08.11.2019 р. серії МК № 001709, договір від 27.10.2025 р. № 27/10/2025-1ПД про надання правової (правничої) допомоги, додаткову угоду від 03.11.2025 р. до договору № 27/10/2025-1ПД про надання правової (правничої) допомоги, опис наданих послуг за цим договором, платіжну інструкцію від 03.11.2025 р. № 627 на суму 31500,00 грн з призначенням платежу: ,,Оплата згідно договору адвокатських послуг Дог. ПД № 27/10/2025-1ПД від 27.10.2025 р.”.

Після ухвалення рішення суду Товариством з обмеженою відповідальністю ,,АВТОДИСТРИБ’ЮШН КАРГО ПАРТС” подано письмову заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,АВТОСВІТ СЕРВІС” 48578,55 грн (31500,00 грн за роботи, зазначені в письмовому описі, 17078,55 грн ,,гонорару успіху”) витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в задоволенні якої оскаржуваним додатковим рішенням відмовлено, з чим колегія суддів частково не погоджується, виходячи з такого.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.126 ГПК України витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в т.ч. впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За змістом ст.30 Закону України ,,Про адвокатуру та адвокатську діяльність” гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відтак, адвокатський гонорар може існувати в двох формах – фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення – при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин, помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 р. у справі № 910/4201/19).

Як вбачається з матеріалів справи, в договорі від 27.10.2025 р. № 27/10/2025-1ПД з урахуванням додаткової угоди від 03.11.2025 р. до нього позивач та адвокат Спиридонов О.В. домовилися про те, що останній надасть правову допомогу у спорі з відповідачем, зокрема, за гонорар у розмірі 31500,00 грн, який сплачується за послуги згідно з описом, що додається.

Опис наданих адвокатом послуг від 03.11.2025 р. свідчить про те, що Товариству з обмеженою відповідальністю ,,АВТОДИСТРИБ’ЮШН КАРГО ПАРТС” надано наступні послуги: вивчення та аналіз документів, що підтверджують наявність спору; вивчення та аналіз чинного законодавства України, яким врегульовані спірні правовідносини та процесуальні підстави для проведення позовної роботи; вивчення та аналіз судової практики Верховного Суду щодо застосування норм права, якими врегульовані спірні правовідносини; підготовка та узгодження з клієнтом правової позиції по справі, збір доказів; опрацювання стратегії захисту інтересів клієнта і правових підстав позову; написання (набрання) тексту позовної заяви; формування матеріалів позовної заяви, здійснення обрахунків сум, що підлягають стягненню; підготовка та подання до суду позовної заяви, направлення її копії з додатками відповідачу.

Апеляційний господарський суд зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю ,,АВТОДИСТРИБ’ЮШН КАРГО ПАРТС”, на користь якого ухвалено рішення, шляхом надання належних доказів (довіреності від 03.11.2025 р. б/н, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 08.11.2019 р. серії МК № 001709, договору від 27.10.2025 р. № 27/10/2025-1ПД про надання правової (правничої) допомоги, додаткової угоди від 03.11.2025 р., опису наданих адвокатом послуг, платіжної інструкції від 03.11.2025 р. № 627) доведено понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката Спиридонова О.В. у розмірі 31500,00 грн.

За правилами п.1 ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову – на відповідача.

У ч.5 ст.129 ГПК України закріплено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов’язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес…

Дослідивши зміст наданих адвокатом послуг та відповідність їх вартості критеріям для розподілу витрат, які містяться в ч.5 ст.129 ГПК України, а також документи, які представлено з метою підтвердження факту прийняття клієнтом робіт адвоката, апеляційний господарський суд вважає хибним висновок, зроблений в оскаржуваному додатковому рішенні, стосовно того, що Товариство з обмеженою відповідальністю ,,АВТОДИСТРИБ’ЮШН КАРГО ПАРТС” не має права на відшкодування за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю ,,АВТОСВІТ СЕРВІС” 31500,00 грн витрат на правову допомогу.

Так, місцевий господарський суд вказав, що в матеріалах справи відсутні докази прийняття клієнтом наданих адвокатом послуг, не врахувавши, що опис наданих послуг підписано генеральним директором Товариства з обмеженою відповідальністю ,,АВТОДИСТРИБ’ЮШН КАРГО ПАРТС” та скріплено печаткою товариства, а, отже, названі в описі послуги прийнято останнім. Більше того, клієнт вартість послуг адвоката в сумі 31500,00 грн в день подачі позову оплатив, не висловивши жодних заперечень щодо якості та повноти дій адвоката, пов’язаних з підготовкою до написання та оформленням позовної заяви.

За таких обставин, беручи до уваги те, що процесуальний закон не вимагає обов’язкового складання між сторонами документу у формі акту приймання-передачі наданих послуг, а, отже, прийняття робіт адвоката може бути здійснено клієнтом і в інший спосіб, те, що оплата позивачем вартості послуг адвоката не була авансовим платежем, доказом чого є призначення платежу, вказане в платіжній інструкції від 03.11.2025 р. № 627, а також те, що в п.2 додаткової угоди від 03.11.2025 р. сторони погодили складання акту приймання-передачі лише у разі надання послуг з представництва клієнта та ведення справи у суді, яке з об’єктивних причин не здійснювалось (відповідач відзив не подав, в судових засіданнях адвокат Спиридонов О.В. не приймав), колегія суддів доходить висновків відносно наявності підстав для стягнення з відповідача 31500,00 грн витрат на правову допомогу, понесених позивачем у зв’язку з підготовкою та подачею адвокатом позовної заяви, та скасування оскаржуваного судового рішення, яким у задоволенні відповідної частини заяви про ухвалення додаткового рішення помилково відмовлено.

Щодо стягнення з відповідача ,,гонорару успіху” у розмірі 17078,55 грн потрібно зазначити, що в п.4 додаткової угоди від 03.11.2025 р. наявне положення про те, що за згодою сторін клієнт сплачує адвокату гонорар у розмірі 5% від присудженої суми у разі задоволення позову.

Таким чином, сторони передбачили необхідність погодження клієнтом на виплату ,,гонорару успіху”, однак докази згоди позивача на оплату 17078,55 грн матеріали справи не містять, у зв’язку з чим суд першої інстанції цілком правомірно відмовив у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у відповідній частині.

Твердження скаржника про те, що договір про надання правничої допомоги умовою для сплати адвокату 17078,55 грн ,,гонорару успіху” визначає досягнення позитивного результату справи для клієнта та не передбачає окреме підтвердження ним готовності оплатити додатковий гонорар у розмірі 5% від присудженої суми, апеляційний господарський суд відхиляє та вказує, що сторони самостійно включили до тексту п.4 додаткової угоди від 03.11.2025 р. вислів ,,за згодою сторін”, який означає, що клієнт має погодити виплату ,,гонорару успіху”, проте в будь-який спосіб цього не зробив.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів констатує, що доводи, наведені в апеляційній скарзі, спричиняють часткове скасування оскаржуваного додаткового рішення та задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення з відповідача на користь позивача 31500,00 грн витрат на правничу допомогу адвоката.

Керуючись ст.ст.232,233,236,269,270,275,277,281,282,284 ГПК України, постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ,,АВТОДИСТРИБ’ЮШН КАРГО ПАРТС” задовольнити частково.

Додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 24.02.2026 р. у справі № 916/4460/25 скасувати в частині відмови у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ,,АВТОДИСТРИБ’ЮШН КАРГО ПАРТС” про ухвалення додаткового рішення про стягнення 31500,00 грн та в цій частині ухвалити нове рішення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,АВТОСВІТ СЕРВІС” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ,,АВТОДИСТРИБ’ЮШН КАРГО ПАРТС” 31500,00 грн витрат на правничу допомогу адвоката.

У решті додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 24.02.2026 р. у справі № 916/4460/25 залишити без змін.

Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ із зазначенням необхідних реквізитів.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст.ст.286-291 ГПК України.

Повну постанову складено та підписано 07 травня 2026 р.