До відома Професійно-технічного училища №27 м.Генічеська

З метою належного повідомлення учасників справи про хід судового розгляду, розміщуємо на офіційному веб-сайті суду на веб-порталі «Судова влада» інформацію наступного змісту:

На виконання ч. 2 ст. 12-1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” № 1207-VII від 15.04.2014 р. (в редакції Закону №2217-ІХ від 21.04.2022) Південно-західний апеляційний господарський суд повідомляє про постановлення ухвали суду по справі № 916/5197/23 шляхом розміщення її тексту:

У Х В А Л А

про закриття апеляційного провадження

22 травня 2025 року

м. Одеса

Справа № 916/5197/23

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Принцевської Н.М., Філінюка І.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення та виклику сторін апеляційну скаргу Керівника Генічеської окружної прокуратури

на рішення Господарського суду Одеської області від 09.04.2024 (повний текст складено та підписано 18.04.2024, суддя Степанова Л.В.)

у справі №916/5197/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг”

до Професійно-технічного училища №27 м. Генічеська

про стягнення 269 026,99 грн

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю “Нафтогаз Трейдинг” звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Професійно-технічного училища №27 м. Генічеська про стягнення 269026,99 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором постачання природного газу №20-1083/21-БО-Т від 10.11.2021 щодо оплати поставленого позивачем природного газу.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 09.04.2024 по справі №916/5197/23 позов задоволено в повному обсязі, стягнуто з відповідача на користь позивача 186 606,39 грн основного боргу, 41 099,96 грн пені, 7079,63грн 3% річних, 34241,01 грн інфляційних втрат, 3228,32 грн судового збору.

Не погодившись із даним рішенням до Південно-західного апеляційного господарського суду звернувся Керівник Генічеської окружної прокуратури з апеляційною скаргою в якій просить залучити Херсонську обласну військову адміністрацію до участі у справі як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 09.04.2024 у справі № 916/5197/23 в частині стягнення з Професійно-технічного училища №27 м. Генічеська на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” 62 666,63 грн. основного боргу, 41099,96 грн. пені, 2 271,45 грн. 3% річних, 10 192,37 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.04.2025 відкрито апеляційне провадження по справі №916/5197/23 за апеляційною скаргою Керівника Генічеської окружної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від 09.04.2024  та визначено розгляд апеляційної скарги здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Також даною ухвалою запропоновано іншим учасникам справи надати свої міркування або заперечення щодо клопотань апелянта про залучення Херсонської обласної військової адміністрації до участі у справі як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Названа ухвала була надіслана до Електронних кабінетів учасників справи та отримана останніми.

До суду апеляційної інстанції надійшли пояснення від Херсонської обласної військової адміністрації в якій остання зазначає, що підтримує доводи та вимоги апеляційної скарги у повному обсязі, вважає її обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню.

Інші учасники справи своїм правом на подання відзиву на апеляційній скаргу, а також міркувань або заперечень щодо клопотань апелянта про залучення Херсонської обласної військової адміністрації до участі у справі як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, не скористались.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження у справі №916/5197/23 за апеляційною скаргою Керівника Генічеської окружної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від 09.04.2024 підлягає закриттю, виходячи з наступного.

Стаття 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Згідно з ч.1 ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч. 6 ст. 4 ГПК України жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.

Судова колегія апеляційного господарського суду звертає увагу, що законодавством передбачений виключний перелік суб'єктів, які вправі оскаржити в апеляційному порядку рішення місцевого господарського суду у випадку наявності підстав для цього. Визначаючи коло вказаних суб'єктів, законодавство передбачає попередню участь апелянта у справі з певним процесуальним статусом, за винятком випадків, коли рішення стосується прав та обов'язків скаржника, який не брав участь у справі.

Відповідно до частини 1 статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

У відповідності до ч. 1 ст. 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її 1) право, 2) інтерес, 3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Колегія суддів наголошує на тому, що судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (Конвенція) положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17.05.2018 у справі № 904/5618/17, від 11.07.2018 у справі № 5023/4734/12, від 21.09.2018 у справі № 909/68/18, від 18.12.2018 у справі № 911/1316/17, від 27.02.2019 у справі № 903/825/18, від 09.07.2019 у справі № 905/257/18, від 12.09.2019 у справі № 905/946/18, від 12.09.2019 у справі № 905/947/18.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, в зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов`язків скаржника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про залучення такої особи у якості третьої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.

Відповідний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 10.05.2018 зі справи №910/22354/15, від 19.06.2018 зі справи №910/18705/17, від 11.07.2018 зі справи №911/2635/17, від 04.10.2018 у справі №5017/461/2012, від 29.11.2018 у справі №918/115/16, від 04.12.2018 у справі №906/1764/15, від 06.12.2018 у справі №910/22354/15, від 11.12.2018 №916/2878/14, від 15.01.2019 у справі №7/74, від 11.04.2019 у справі № 8/71-НМ, від 11.07.2018 у справі №911/2635/17.

Встановлена процесуальним законом можливість здійснення апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яку не було залучено до участі у справі, лише у разі підтвердження та встановлення наявності порушення її прав, інтересів та (або) обов`язків оскаржуваним судовим рішенням ґрунтується на принципі res judicata, тобто поваги до остаточного судового рішення, дія якого передбачає встановлення у відносинах між сторонами спору, вирішеного остаточним і обов`язковим для сторін судовим рішенням, стану правової визначеності.

Здійснення апеляційного перегляду судового рішення, яке набрало законної сили та є обов`язковим для виконання за відсутності передбачених законом виняткових підстав є порушенням зазначеного принципу, що не є виправданим.

Як передбачено ч. 1, 3, 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням або невчиненням нею процесуальних дій.

Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку, передбаченому статтями 17, 254 Господарського процесуального кодексу України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 07.02.2024 у справі №   5023/3214/11.

Отже, Господарський процесуальний кодекс України покладає на суд апеляційної інстанції обов`язок з`ясувати, чи вирішив суд першої інстанції, ухвалюючи рішення у справі, питання про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не брала участі у справі, та встановити наявність чи відсутність правового зв`язку між особою, яка не брала участі у справі (скаржником), і сторонами у справі.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №921/730/13-г/3 сформульовано висновок про те, що у разі якщо скаржник лише робить припущення, що оскаржуване рішення може вплинути на його права, інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що оскаржуваним рішенням вирішено його права, інтереси та/або обов`язки, то такі посилання з огляду на наведене вище не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду апеляційної скарги.

Отже, суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав, інтересів та (або) обов`язків Херсонської обласної військової адміністрації в інтересах якої звернувся прокурор,  і лише після встановлення таких обставин вирішити питання про залучення такої особи до розгляду спору як третьої особи.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, предметом спору у даній справі були вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” до Професійно-технічного училища №27 м. Генічеська про стягнення заборгованості у загальному розмірі 269026,99 грн, у тому числі 186606,39 грн основного боргу, 41099,96 грн пені, 7079,63грн 3% річних та 34241,01 грн інфляційних втрат.

Дана заборгованість виникла у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором постачання природного газу №20-1083/21-БО-Т від 10.11.2021 щодо оплати поставленого позивачем природного газу.

За результатами розгляду таких вимог, судом першої інстанції прийнято рішення від 09.04.2024 про їх задоволення в повному обсязі.

Не погодившись з даним  рішенням Господарського суду Одеської області від 09.04.2024 у цій справі, Керівник Генічеської окружної прокуратури, як особа яка не брала участі у розгляді справи, звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 09.04.2024 у справі № 916/5197/23 в частині стягнення з Професійно-технічного училища №27 м. Генічеська на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” 62 666,63 грн. основного боргу, 41099,96 грн. пені, 2 271,45 грн. 3% річних, 10 192,37 грн. інфляційних втрат.

Також, апелянт просить залучити Херсонську обласну військову адміністрацію до участі у справі як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Так, апелянт вважає, що у даному випадку порушення інтересів держави полягають у створенні загрози необґрунтованого стягнення коштів з місцевого бюджету, що в свою чергу підриває засади бюджетного процесу щодо цільового використання коштів місцевого бюджету та призводить до порушення економічних інтересів держави, необхідність захисту яких покладено на органи прокуратури.

На переконання апелянта, внаслідок ухвалення оскаржуваного судового рішення, фактично за рахунок коштів обласного бюджету Херсонської області на користь суб’єкта господарювання незаконно стягнуто грошові кошти. Стягнення коштів за договором з Професійно-технічного училища №27 м. Генічеська, яке є неприбутковою організацією та джерелом фінансування закупівлі якого є місцевий бюджет, на користь суб’єкта господарювання за період тимчасової окупації території Генічеського району Херсонської області, та неспоживання природного газу Споживачем, свідчить про нераціональне та неефективне витрачання бюджетних коштів, що створює загрозу порушення економічних (майнових) інтересів держави у бюджетній сфері, враховуючи, що в умовах воєнного стану в першу чергу здійснюються значні видатки бюджету на сферу безпеки та оборони країни.

За твердженням апелянта, Професійно-технічне училище № 27 м. Генічеська як бюджетна установа, що фінансується за рахунок бюджетних коштів, немає власних коштів. Таким чином, у спірних правовідносинах Професійно-технічне училище №27 м. Генічеська діє як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня в обсязі та в межах видатків, що визначені розпорядником бюджетних коштів вищого рівня.

На думку апелянта, використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб – мешканців Херсонської області. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Нераціональне та неефективне витрачання бюджетних коштів, створює загрозу порушення економічних (майнових) інтересів держави у бюджетній сфері. Фінансування витрат згідно з Договором від 10.11.2021 № 20-1083/21-БО-Т здійснювалось з обласного бюджету, розпорядником коштів якого є Херсонська обласна рада, Рада є уповноваженим органом щодо захисту інтересів територіальних громад, інтереси яких є складовою інтересів держави, пов’язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету.

Отже, як вважає скаржник, стягнення коштів із навчального закладу, який фінансується з обласного бюджету Херсонської області, безпосередньо впливає на економічні та фінансові інтереси Херсонської обласної військової адміністрації, як розпорядника місцевого бюджету.

Враховуючи вищевикладене, апелянт вважає, що Херсонська обласна військова адміністрація є уповноваженим органом щодо захисту інтересів держави у вказаних правовідносинах. Проте, суд першої інстанції не дослідив указане під час розгляду справи.

Колегія суддів дослідивши зміст, мотиви та резолютивну частину оскаржуваного рішення наголошує на тому, що рішенням Господарського суду Одеської області від 09.04.2024 по даній справі не вирішувалося питання про права, інтереси чи обов`язки Херсонської обласної військової адміністрації, оскільки предметом даному позову була вимога позивача до відповідача про стягнення грошових коштів за договором постачання природного газу №20-1083/21-БО-Т від 10.11.2021.

При цьому, суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що вищевказаний договір був укладений між двома самостійними суб’єктами господарювання, а саме Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (Постачальник) та Професійно-технічним училищем №27 м. Генічеська (Споживач).

Згідно з умовами даного договору Постачальник зобов'язався поставити Споживачеві природний газ, а Споживач зобов'язався прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.

Природний газ, що постачається за цим Договором, використовується Споживачем для своїх власних потреб (п. 1.2. договору).

Отже, у даному випадку відповідач виступає у спірних правовідносинах, як самостійна юридична особа, яка наділена певними правами та обов’язками. 

Судова колегія наголошує на тому, що наявні матеріли справи не містять, а скаржником не надано жодних доказів на підтвердження того, що спірні договірні відносини будь-яким чином стосуються та/або можуть стосуватися Херсонської обласної військової адміністрації, зокрема, але не виключно, що саме даний суб’єкт використовував газ, що постачався за договором, здійснював розрахунки за спожитий газ або будь-яким іншим чином приймав участь у названих договірних відносинах.

Тобто у даному випадку позовні вимоги були спрямовані саме до Професійно-технічного училища №27 м. Генічеська, як учасника договору (споживача), який є окремою юридичною особою та може набувати відповідних права та обов’язків. 

Однак, оскаржуваним рішенням не вирішувалось жодних питань про права, обов’язки та інтереси особисто Херсонської обласної військової адміністрації, оскільки як вбачається з тексту рішення суду першої інстанції по даній справі, ні описова, ні мотивувальна, ні резолютивна частини рішення суду першої інстанції у даній справі не містять будь-яких суджень чи висновків суду саме про права, інтереси та (або) обов’язки скаржника. 

Самим скаржником також не вказано конкретні пункти, абзаци тощо мотивувальної або резолютивної частини оскаржуваного рішення в яких йдеться про його права, інтереси та (або) обов’язки та про які саме, тобто чи повинен апелянт виконати будь-які зобов’язання, чи утриматись від вчинення певних дій, тощо.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що оскаржуване рішення може вплинути на права та обов’язки Херсонської обласної військової адміністрації, оскільки такі посилання не можуть бути підставою для перегляду справи.

Так, Верховний Суд у постанові від 10.01.2024 у справі №924/699/20 зазначив, якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено питання про його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду.

В свою чергу, як вже було вказано вище, особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статті 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

Рішення є таким, що прийнято про права / інтереси та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення наявні висновки суду про права / інтереси та обов`язки цієї особи або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права / інтереси та обов`язки цієї особи. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не береться до уваги.

Відтак, суд апеляційної інстанції вказує, що в даному випадку оскаржуване рішення суду першої інстанції, жодним чином не стосується і не впливає на права і обов`язки Херсонської обласної військової адміністрації, і під час вирішення даного спору питання щодо її прав та обов`язків судом не вирішувалось. Ані мотивувальна, ані резолютивні частини оскаржуваного рішення не містять жодних висновків суду про права/інтереси та обов`язки цієї особи.

Колегія суддів також зазначає, що ані апелянтом, ані Херсонською обласною військовою адміністрацією не надано, а наявні матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що вона є учасником саме спірних правовідносин, які були предметом розгляду у суді першої інстанції.

Не заслуговують на увагу й посилання апелянта на те, що Професійно-технічне училище № 27 м. Генічеська як бюджетна установа, що фінансується за рахунок бюджетних коштів, немає власних коштів, а фінансування витрат згідно з Договором від 10.11.2021 № 20-1083/21-БО-Т здійснювалось з обласного бюджету, розпорядником коштів якого є Херсонська обласна рада, оскільки апелянтом не надано жодних доказів на підтвердження таких обставин.

Натомість, судова колегія зазначає, що у даному випадку відповідач, як окрема юридична особа, наділена правом фінансування не лише за рахунок бюджетних коштів, а також має власну автономію на укладення господарських договорів, зокрема, як у даному випадку на постачання природного газу.

З огляду на таке, суд апеляційної інстанції вказує, що в даному випадку скаржником, як особою яка не брала участі у справі, оскаржується рішення суду першої інстанції, яке жодним чином не стосується і не впливає на права і обов`язки особи в інтересах якої заявлено відповідні вимоги, а саме Херсонської обласної військової адміністрації, і під час вирішення даного спору питання щодо її прав та обов`язків судом не вирішувалось.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначав, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також зауважував, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (рішення ЄСПЛ від 21.10.2010 у справі "Дія 97" проти України").

До того ж ЄСПЛ вказував, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції у разі якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, у межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братися до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль у ньому апеляційного суду. "Право на суд", одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватися з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення ЄСПЛ від 06.12.2007 у справі "Воловік проти України").

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Конституція України визначає Україну як правову державу, в якій визнається і діє принцип верховенства права. Одним з основних фундаментальних елементів цього принципу є юридична визначеність (legal certainty). Юридичні норми мають бути чіткими, ясними і недвозначними, оскільки інше не може забезпечити їх однакове застосування.

Конституцією України проголошено, що утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (частина друга статті 3 Конституції України).

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

У рішенні від 13.06.2019 № 4-рн/2019 Конституційний Суд України вказав, що забезпечення права на апеляційний перегляд справи, передбаченого пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, слід розуміти як гарантоване особі право на перегляд її справи в цілому судом апеляційної інстанції; забезпечення права на апеляційний перегляд справи - одна з конституційних засад судочинства - спрямоване на гарантування ефективного судового захисту прав і свобод людини і громадянина з одночасним дотриманням конституційних приписів щодо розумних строків розгляду справи, незалежності судді, обов`язковості судового рішення тощо (абзац 13 підпункту 2.3 пункту 2 мотивувальної частини названого рішення).

Право на апеляційний перегляд справи, передбачене пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, є гарантованим правом на перегляд у суді апеляційної інстанції справи, розглянутої судом першої інстанції по суті (абзац 8 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 17.03.2020 № 5-р/2020).

Водночас таке право не є абсолютним і з метою забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності, підлягає певним обмеженням.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, буде встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України, оскільки у такому випадку немає правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі.

Так, пунктом 3 частини 1 статті 264 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо, зокрема, після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/7523/15-г, від 12.11.2018 у справі № 21/358-06-11049, від 30.01.2019 у справі № 47/66-08, від 25.04.2019 у справі № 5004/639/12 , від 18.04 2019 у справі № 916/2179/17, від 12.08.2019 у справі № 909/1190/17 та від 19.09.2019 у справі № 910/17558/18.

З урахуванням наведеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційне провадження по справі №916/5197/23 за апеляційною скаргою Керівника Генічеської окружної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від 09.04.2024 слід закрити на підставі п.3 ч.1 ст. 264 ГПК України, оскільки судом апеляційної інстанції після відкриття апеляційного провадження встановлено, що оскаржуваним рішенням господарського суду питання про права, інтереси та/або обов’язки Херсонської обласної військової адміністрації, тобто особи в інтересах якої заявлені відповідні вимоги, не вирішувалося.

Керуючись ст.ст. 232, 234, 235, 264 Господарського процесуального кодексу України,  колегія суддів, -

                                         УХВАЛИЛА:

Апеляційне провадження по справі №916/5197/23 за апеляційною скаргою Керівника Генічеської окружної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від 09.04.2024 – закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Датою складання та підписання даної ухвали є 22.05.2025.

Головуючий суддя                                                                         Аленін О.Ю.

Суддя                                                                                                Принцевська Н.М.

Суддя                                                                                                Філінюк І.Г.