До уваги Приватного сільськогосподарського товариства «Ушба»!

На виконання ст. 12-1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” № 1207-VII від 15.04.2014 р. (в редакції Закону №2217-ІХ від 21.04.2022) Південно-західний апеляційний господарський суд повідомляє про винесення  постанови від 15.05.2024 по справі №923/868/20 шляхом розміщення її повного тексту:

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 

15 травня 2024 року

м. Одеса

Справа № 923/868/20

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Богатиря К.В., Філінюка І.Г.

при секретарі судового засідання: Герасименко Ю.С.

 

за участю представників учасників справи:

від ТОВ “Астарта-Агро” – адвокат Горбунова К.О.

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю “Астарта-Агро”

на рішення Господарського суду Одеської області від 08.11.2023 (повний текст складено та підписано 20.11.2023, суддя Цісельський О.В.)

у справі №923/868/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Астарта-Агро”

до Приватного сільськогосподарського товариства “Ушба”

про зобов`язання повернути майно та стягнення 410 363,80 грн

ВСТАНОВИВ

У серпні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Астарта-Агро” (далі - ТОВ “Астарта-Агро”, позивач) звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовом до Приватного сільськогосподарського товариства “Ушба” (далі - ПСГТ “Ушба”, відповідач), в якому просило суд:

1) зобов’язати повернути у належному технічному стані за актом прийому-передачі комплектуючі до:

- дощувальної машини “Фрегат”, 14 опорної, заводський номер 13-08358: гідрозадвижку, фільтр на запуск ДМ-1, лічильник обліку води № 15318422, навісне обладнання: а) направляючі – 28 шт.; б) толкателі: передній – 14 шт., задній – 14 шт.; в) гідроциліндр в зборі з клапаном, розприділювачем та курсовим механізмом – 14 шт.; г) регулятор швидкості руху візків – 13 шт.; д) тяга ДМ 000.55 (комплект, пара) – 13 шт.; кінцевий ДА – 1 шт.; ДА № 3 – 3 шт.; гідрореле – 1 шт.; дублюючий пристрій гідрореле (груша) – 1 шт.; стопор колеса – 28 шт.;

- дощувальної машини “Фрегат”, 15 опорної, заводський номер 5561: гідрозадвижку, фільтр на запуску ДМ, лічильник обліку води № 15318393, навісне обладнання: а) направляючі – 30 шт.; б) толкателі: передній – 15 шт., задній – 15 шт.; в) гідроциліндр в зборі з клапаном, розприділювачем та курсовим механізмом – 15 шт.; г) регулятор швидкості руху візків – 14 шт.; д) тяга ДМ 000.55 (комплект, пара) – 14 шт.; кінцевий ДА – 1 шт.; ДА № 3 – 3 шт.; хомут – 32 шт.; гідрореле – 1 шт.; дублюючий пристрій гідрореле (груша) – 1 шт.; стопор колеса – 30 шт.;

- дощувальної машини “Фрегат”, 15 опорної, заводський номер 6098: гідрозадвижку, фільтр на запуск ДМ, лічильник обліку води № 15318420, навісне обладнання: а) направляючі – 30 шт.; б) толкателі: передній – 15 шт., задній – 15 шт.; в) гідроциліндр в зборі з клапаном, розприділювачем та курсовим механізмом – 15 шт.; г) регулятор швидкості руху візків – 14 шт.; д) тяга ДМ 000.55 (комплект, пара) – 14 шт.; кінцевий ДА -1 шт.; ДА № 3 – 3 шт.; гідрореле – 1 шт.; дублюючий пристрій гідрореле (груша) – 1 шт.; стопор колеса – 30 шт.,

- дощувальної машини “Фрегат” 424-90: труби – 102 шт., трос – 8 шт., планка тросу коротка – 1 шт.;

2) стягнути з відповідача 5000 грн заборгованості з орендної плати, 324000 грн упущеної вигоди, 72000 грн збитків, 8000 неустойки, 1010,97 грн інфляційних та 352,83 - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов’язань за договором оренди, зокрема в частині своєчасного та у повному обсязі повернення переданого за договором майна, що в свою чергу призвело до упущеної вимоги та завдання збитків. 

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 11.01.2022, яке залишено без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.09.2022, позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з відповідача на користь позивача річні та інфляційні втрати, у задоволенні решти позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 24.11.2022 скасовано рішення Господарського суду Херсонської області від 11.01.2022 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.09.2022 у цій справі, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

За результатами нового розгляду справи, рішенням Господарського суду Одеської області від 08.11.2023 по справі №923/868/20 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача    інфляційні втрати в розмірі 1 010 грн 97 коп, суму 3% річних в розмірі 350 грн 91 коп та витрати зі сплати судового збору в розмірі 20 грн 43 коп., у задоволенні решти вимог відмовлено.

Задовольняючи позов в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних, місцевий господарський суд дійшов висновку, що відповідач несвоєчасно здійснював сплату орендних платежів, чим порушив прийняті на себе зобов’язання за договором оренди. При цьому, суд зазначив про помилковість наданого позивачем розрахунку 3% річних та здійснив власний розрахунок.

Відмовляючи у задоволенні позову в іншій частині, суд першої інстанції дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи докази свідчать про виконання відповідачем свого обов’язку з повернення орендованого майна у комплектації відповідно до умов договору оренди, а позивачем не доведено зворотного.

Не погодившись із вказаним рішенням, до Південно-західного апеляційного господарського суду звернувся позивач з апеляційною скаргою в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги позивач посилається на наступне.

Так, на переконання апелянта, місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про те, що акт прийому-передачі від 05.03.2018 не доводить факт передачі відповідачу майна в оренду, оскільки сторони у відповідності до вимог ч. 2 ст. 642 ЦК України, досягли істотних умов договору оренди, оскільки вчинили певні дії.

Як стверджує апелянт, факт передачі майна відповідачу у повній комплектації, окрім вказаного акту, підтверджується заявою свідка Салтикова В.О. – директора ТОВ “Аграрій 3000”, однак дані обставини не були враховані судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваного рішення.

Апелянт наполягає на тому, що подальше укладення між сторонами договору оренди, актів прийому-передачі від 14.03.2018 та від 19.04.2018, свідчить про погодження передання 3 (трьох) дощувальних машин у повній комплектації.

На переконання скаржника, суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги положення Керівництва з експлуатації дощувальної машини “Фрегат” ДМУ, яке надано позивачем на підтвердження технічних характеристик параметрів та складових частин дощувальних машин.

В свою чергу, апелянт стверджує, що підписання акту приймання-передачі від 18.03.2020 є формальним припинення договору оренди. Натомість, акти № 1 від 18.03.2020 та № 2 від 19.03.2020 підписані відповідною уповноваженою особою, свідчать про деталізацію та визначеність майна (комплектуючих частин), яке повернуто відповідачем позивачу, та, відповідно, мають перевагу над актом (загальним) від 18.03.2020. Акт від 18.03.2020 не може вважатись належним доказом повернення відповідачем всього обсягу орендованого майна, оскільки не містить відомостей про найменування та кількість обладнання.

Вказаний акт, як на тому наполягає скаржник, представник позивача підписав помилково та передчасно. Після його підписання, позивачем виявлено, що обсяг переданого майна не відповідає тому обсягу майна, яке передано в оренду відповідачу. Деякі комплектуючі на дощувальній машини перебували у вкрай незадовільному стані, що унеможливило їх подальше використання, внаслідок чого були складені акти приймання-передачі № 1 від 18.03.2020 та № 2 від 19.03.2020.

Відтак, на думку апелянта, суд першої інстанції помилково ототожнив факт належного виконання відповідачем зобов’язань (повернення майна з оренди) виключно з фактом підписання акту від 18.03.2020 року, проте, не прийняв до уваги наявність акту № 1 від 18.03.2020 року та акту № 2 від 19 березня 2020 року.

Обставини складання усіх трьох актів, як зазначає апелянт, викладені у заяві свідка Д’якова Р.І., однак суд першої інстанції безпідставно не надав належної оцінки такому доказу по справі.

Апелянт також вважає, що місцевий господарський суд, з огляду на висновки судової почеркознавчої експертизи, вказав про доведеність факту складення та підписання повноважними представниками сторін акту приймання-передачі майна без номеру від 18.03.2020 року, та недоведеність складення та підписання зі сторони ПСГТ “Ушба” актів № 1 від 18.03.2020 року та № 2 від 19.03.2020 року.

Однак, як вважає скаржник, місцевим господарським судом не взято до уваги дослідницьку частину названого висновку, в якій експертом встановлено численні збіжні ознаки виконаних в Актах № 1 та № 2 підписів, які можуть свідчити про виконання таких підписів безпосередньо Брагою М.В., а також встановлено певні розбіжності, які можуть свідчити про невиконання вказаних підписів Брагою М.В.

Скаржник стверджує, що звертався до суду першої інстанціях із клопотанням про проведення повторної комісійної почеркознавчої експертизи та таке клопотання було задоволено. Проте, Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України направлено до суду першої інстанції повідомлення про неможливість організації проведення призначеної експертизи та залишення відповідної ухвали Господарського суду Одеської області без виконання (через ненадання необхідної кількості експериментальних та вільних зразків почерку Браги М.В.).

Внаслідок чого, позивач звернувся до місцевого господарського суду із клопотанням про витребування доказів та просив, зокрема витребувати від відповідача необхідні матеріали для проведення повторної судової комісійної почеркознавчої експертизи та із клопотанням про призначення судової почеркознавчої експертизи.

Втім, як вважає апелянт, суд першої інстанції безпідставно та необґрунтовано відмовив у задоволенні таких клопотань позивача.

З огляду на таке, скаржником разом з апеляційною скаргою заявлено клопотання про витребування доказів та про призначення судової почеркознавчої експертизи в яких останній просить:

1) Витребувати від ПСГТ “Ушба” необхідні матеріали для проведення повторної судової комісійної почеркознавчої експертизи, а саме:

- оригінали досліджуваних документів відповідно до переліку у постановлених перед експертами питаннях (згідно п. 1.1. Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Мін’юсту України від 08.10.1998 року № 53/5: “Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів”);

- вільні зразки підпису та почерку (за період 2017-2020 роки) Браги Михайла Вікторовича, які можуть міститися у заяві про видачу паспорта, у різного роду посвідченнях, у документах з місця роботи, нотаріальних документах, блокнотах, листах тощо (не менш ніж у 15 документах відповідно з почерком та підписом);

- експериментальні зразки підпису та почерку Браги Михайла Вікторовича наступного змісту “Брага М.В. гідротехнік” та “Брага Михайло Вікторович” та експериментальні зразки почерку Браги М.В. довільного змісту не менш ніж на 5 чистих та лінованих аркушах паперу відповідно;

2) Призначити судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, на вирішення судової почеркознавчої експертизи поставити наступні питання:

- Чи виконані рукописні записи: “Брага М.В. гідротехнік”, розміщені у графах “Орендар” у акті №1 приймання-передачі, який датується 18.03.2020 та акті №2 приймання-передачі”, який датується 19.03.2020, Анедченко Оленою або Мамонтовим Денисом, або іншою особою (особами)?

- Чи виконані підписи від імені Браги Михайла Вікторовича у: акті №1 приймання-передачі від 18.03.2020; Акті №2 приймання-передачі від 19.03.2020 Анедченко Оленою або Мамонтовим Денисом, або іншою (іншими) особами?

 - Чи виконані підписи від імені Браги Михайла Вікторовича у: акті №1 приймання-передачі від 18.03.2020; Акті №2 приймання-передачі від 19.03.2020, однією особою?

- Чи виконані рукописні записи “Брага М.В. гідротехнік” та підписи від імені Браги М.В., розміщені у графах “Орендар” у: акті №1 приймання-передачі”, який датується 18.03.2020; акті №2 приймання-передачі, який датується 19.03.2020, під впливом збиваючих факторів (природних, штучних)? Якщо так, то яких саме?

В обґрунтування клопотання про витребування доказів апелянт зазначає, що такі докази необхідні для призначення повторної комісійної почеркознавчої експертизи, у задоволенні якого, за переконанням апелянта, помилково відмовлено судом першої інстанції.

Необхідність призначення судової почеркознавчої експертизи апелянт обґрунтовує тим, що він має обґрунтовані припущення щодо того, що підписання документів, які підтверджують факт повернення майна могли здійснити інші особи, які, окрім Браги М.В., приймали участь у поверненні орендованої сільськогосподарської техніки.

За твердженням скаржника, з висновку судової почеркознавчої експертизи (вже проведеної) не вбачається відповідей на питання, які мають істотне значення для розгляду справи (чи підписано Акт № 1 та Акт № 2 Брагою М.В.) стосовно чого сторони у спорі мають протилежні твердження, та які (акти) мають значення для вирішення спору по суті, оскільки є підтвердженням повернення / неповернення майна з оренди, його обсягу тощо.

На переконання апелянта, проведення почеркознавчої експертизи, у випадку підтвердження експертом факту підписання Актів № 1 та № 2 Мамонтовим Д.О. та/або Анедченко О.П. дасть можливість позивачу стверджувати про підписання таких Актів уповноваженими особами відповідача, які входили до складу комісії щодо повернення орендованого майна, відповідно, підтвердить факт підписання вказаних документів належними та повноваженими особами, що, в свою чергу, вплине на встановлення фактичних обставин та розгляд справи по суті, а також прийняття законного та обґрунтованого рішення.

Наголошує апелянт й на тому, що Верховний Суд, скасовуючи попередні судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі, зазначив, що встановлення факту повернення дощових машин у повній комплектації (на вказаній обставині наполягає Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог) чи не у повній комплектації (на вказаній обставині наполягає позивач, посилаючись на Акти №1 та №2) має ключове значення для вирішення даного господарського спору та обумовлює застосування тих чи інших норм матеріального права, у тому числі, щодо способу захисту, обраного позивачем, його належності та ефективності.

За твердженням апелянта, шляхом заявлення клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, він реалізує надані останньому процесуальні права, у вигляді надання доказів на підтвердження обставини, які обґрунтовують заявлені вимоги, які передбачені Господарським процесуальним кодексом України та не підлягають обмеженню.

Призначення судової почеркознавчої експертизи, на якій наполягає апелянт та її проведення, як вважає останній, є передумовою для отримання такого належного та допустимого доказу, як висновок експерта, за допомогою якого позивач має можливість спростувати доводи відповідача та підтвердити власну правову позицію у спорі.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.12.2023 відкрито апеляційне провадження по справі №923/868/20 за апеляційною скаргою ТОВ “Астарта-Агро” на рішення Господарського суду Одеської області від 08.11.2023 та призначено справу до розгляду на 14.02.2024.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 14.02.2024 розгляд справи №923/868/20 за апеляційною скаргою ТОВ “Астарта-Агро” на Господарського суду Одеської області від 08.11.2023 було відкладено на 20.03.2024, зокрема через неявку до судового засідання представника відповідача та відсутності відомостей щодо його належного повідомлення.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 задоволено клопотання ТОВ “Астарта-Агро” про витребування доказів та витребувано у ПСГТ “Ушба” наступні документи: 1) оригінали досліджуваних документів відповідно до переліку у постановлених перед експертами питаннях (згідно п. 1.1. Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Мін’юсту України від 08.10.1998 року № 53/5: “Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів”); 2) вільні зразки підпису та почерку (за період 2017-2020 роки) Браги Михайла Вікторовича, які можуть міститися у заяві про видачу паспорта, у різного роду посвідченнях, у документах з місця роботи, нотаріальних документах, блокнотах, листах тощо (не менш ніж у 15 документах відповідно з почерком та підписом); 3) експериментальні зразки підпису та почерку Браги Михайла Вікторовича наступного змісту “Брага М.В. гідротехнік” та “Брага Михайло Вікторович” та експериментальні зразки почерку Браги М.В. довільного змісту не менш ніж на 5 чистих та лінованих аркушах паперу відповідно.

Також названою ухвалою відкладено розгляд справи на 15.04.2024.

З огляду на невиконання відповідачем вимог ухвали суду, судом апеляційної інстанції ухвалою від 15.04.2024 повторно витребувано документи у відповідача та відкладено розгляд справи на 15.05.2024.

Однак, вимоги ухвал суду відповідачем залишитись не виконаними, а у судові засідання повноважний представник ПСГТ “Ушба” не з’являвся.

Колегія суддів зазначає, що у відповідності до відомостей які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням ПСГТ “Ушба” є смт. Новотроїцьке, яке знаходиться у Генічеському районі Херсонської області.

У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України    №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває й на теперішній час.

Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за №1668/39004, вся територія Генічеського району, до якої зокрема належить й смт. Новотроїцьке, з 24.02.2022 перебуває в тимчасовій окупації (пункт 11 розділу ІІ Переліку).

Враховуючи викладене, поштовий зв`язок з зазначеною територією відсутній, що, в свою чергу, об`єктивно унеможливлює надіслання судом поштової кореспонденції відповідачеві по справі.

В силу пункту 21 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України особливості судових викликів та повідомлень, направлення копій судових рішень учасникам справи, у разі якщо адреса їх місця проживання (перебування) чи місцезнаходження знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, визначаються Законами України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" та "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції".

Якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи (частина перша статті 121 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України").

На виконання наведених законодавчих приписів, судом апеляційної інстанції на офіційному веб-сайті судової влади України було розміщено оголошення про відкриття провадження по справі та призначення справи до розгляду, а також оголошення про відкладення розгляду справи.

Також, судом розміщено оголошення про витребування у відповідача документів за переліком наведеним в ухвалах від 20.03.2024 та 15.04.2024.

Відтак, відповідно до наведених вище вимог чинного законодавства відповідач вважається належним чином повідомленими про відкриття апеляційного провадження у цій справі, про дату, час та місце проведення апеляційного розгляду даної справи, а також про необхідність надання додаткових документів витребуваних судом.

Колегія суддів також наголошує, що копії ухвал по цій справі направлялись ПСГТ “Ушба” на повідомлену останнім та відому суду електронну адресу товариства.

Однак, ПСГТ “Ушба” не скористалося ані своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, ані виконало вимог ухвал суду апеляційної інстанції про витребування доказів та не надано витребувані судом документи.

З огляду на ненадання відповідачем витребуваних судом апеляційної інстанції документів, колегія суддів відхилила клопотання позивача про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, оскільки перелік питань, які позивач просив поставити на вирішення експерта безпосереднього пов'язаний з наявністю відповідних доказів, зокрема вільних та експериментальних зразків підпису та почерку Браги Михайла Вікторовича, які як вже було вказано вище, відповідачем надано не було.

Колегіє суддів не прийнято до уваги висловлене представником позивача під час судового засідання клопотання про зупинення провадження у справі до деокупації місця знаходження відповідача, з огляду на таке.

За приписами ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: 1) перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі; 2) призначення судом експертизи; 3) направлення судового доручення щодо збирання доказів у порядку, встановленому статтею 84 цього Кодексу; 4) звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги або вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави; 6) прийняття ухвали про тимчасове вилучення доказів державним виконавцем для дослідження судом; 7) перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об’єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Відтак, законодавцем визначено вичерпний перелік підстав для зупинення провадження у справі, які не містить такої підстави як перебування іншого учасника справи на тимчасово окупованій території та зупинення розгляду справи до її деокупації.

Суд апеляційної інстанції також звертає увагу на те, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

При цьому, порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейського суду з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається насамперед на відповідні державні судові органи.

Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору.

Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції").

Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

До того ж, колегія суддів відзначає, що у даному випадку позивач порушує перед експертом питання щодо приналежності підпису у актах, які наявні в матеріалах справи, зокрема Бразі М.В.

Однак, як вже було вказано вище, у наявних матерілах справи відсутні, а на виконання вимог ухвали суду не надані, експериментальні та вільні зразки підписів Браги М.В., при цьому, достеменно встановити місцезнаходження Браги М.В., який в свою чергу, не є учасником справи, наразі також не вбачається за можливе.

За наведеного, деокупація місця знаходження відповідача не зможе у даному випадку гарантувати встановлення місцезнаходження Браги М.В. та надання останнім експериментальних та вільних зразків підписів.

З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у цій справі, зокрема до деокупації місця знаходження відповідача.

Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи  на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.02.2018 між ПП “Аграрій 3000” (продавець) та ТОВ “Астарта-Агро” (покупець) укладено договір № 28-02/18 купівлі-продажу, за умовами п.п. 1.1., 1.2. якого ПП “Аграрій 3000” зобов`язується продати, а ТОВ “Астарта-Агро” зобов`язується купити, прийняти та оплатити дощувальні машини ДМУ “Фрегат” (які були у використанні), згідно комплектації, яка наведена у додатках до даного договору. Точні відомості про товар вказані у Додатку № 1 та Додатку № 2 до договору.

Додатком № 1 до вказаного договору сторонами визначено специфікацію товару, а саме:

1) дощувальна машина ДМУ “Фрегат” 424-90 б/у, укомплектований навісним обладнанням (заводський номер: 5561; рік випуску: 1976 року);

2) дощувальна машина ДМУ “Фрегат” 424-90 б/у, укомплектований навісним обладнанням (заводський номер: 6098; рік випуску: 1976 року);

3) дощувальна машина ДМУ “Фрегат” 424-90 б/у, укомплектований навісним обладнанням (заводський номер: 13-08358; рік випуску: 1976 року).

Додатком № 2 від 28.02.2018 до вказаного договору (акт приймання-передачі) сторонами визначено повну комплектацію до вищевказаних дощувальних машин.

В подальшому, 01.03.2018 між ПП “Аграрій 3000” (зберігач) та ТОВ “Астарта-Агро” (поклажодавець) укладено договір зберігання, за умовами якого ТОВ “Астарта-Агро” передає, а ПП “Аграрій 3000” приймає на зберігання обладнання, а саме: комплектація до дощувальних машин ДМУ “Фрегат” 424-90 (найменування, кількість комплектуючих складових визначена у Додатку № 1 до даного договору). Обладнання не може бути задіяне в господарському обороті зберігача або бути передано третім особам без попереднього погодження поклажодавця (п. 1.4. договору).

У випадку передання в користування (оренда), продажу (відчуження) поклажодавцем обладнання під час його зберігання третій особі, зберігач уповноважений передати обладнання представнику третьої особі, до якої перейшло право користування (оренди), право власності на обладнання (п. 3.10. договору).

ТОВ “Астарта-Агро” має право у будь-який час вимагати від ПП “Аграрій 3000” повернення обладнання, яке знаходиться на зберіганні (всього або його частини), або передачі обладнання третім особам в порядку, визначеному п. 3.10. договору (п. 5.3. договору).

На виконання вищевказаного договору зберігання, 01.03.2018 між ПП “Аграрій 3000” (зберігач) та ТОВ “Астарта-Агро” (поклажодавець) складено акт приймання-передачі, відповідно до умов якого ТОВ “Астарта-Агро” передало ПП “Аграрій 3000” на зберігання обладнання (комплектація до дощувальних машин ДМУ “Фрегат 424-90), перелік якого повністю співпадає з переліком, наведеним у Додатку № 2 від 28.02.2018 (акт приймання-передачі) до договору № 28-02/18 купівлі-продажу.

В матеріалах даної справи міститься вимога директора ТОВ “Астарта-Агро” від 02.03.208 за № 02-03/2018, адресована директору ПП “Аграрій 3000”, в якій, посилаючись на досягнення попередньої домовленості між ТОВ “Астарта-Агро” та ПСП “Ушба” щодо укладення договору оренди та надання в оренду дощувальних машин ДМУ “Фрегат” 424-90, комплектація до яких знаходиться на зберіганні у ПП “Аграрій 3000”, ТОВ “Астарта-Агро” уповноважує ПП “Аграрій 3000” (надає письмову згоду, передбачену п. 5.1. договору зберігання від 01.03.2018) протягом 5 календарних днів з дня отримання цієї вимоги, передати уповноваженій особі ПСП “Ушба” за актом прийому-передачі обладнання, яке знаходиться на зберіганні у ПП “Аграрій 3000”, а саме комплектацію до дощувальних машин ДМУ “Фрегат 424-90”.

Перелік обладнання, який наведений у вищевказаній вимозі, повністю співпадає з переліком, наведеним у Додатку № 2 від 28.02.2018 (акт приймання-передачі) до договору № 28-02/18 купівлі-продажу та акту приймання-передачі від 01.03.2018 до договору зберігання від 01.03.2018.

В свою чергу, з матеріалів справи вбачається, що 02.03.2018 між ПП “Аграрій 3000” (продавець) та ПСП “Ушба” (покупець) укладено договір купівлі-продажу, за умовами п.п. 1.1., 1.2. якого ПП “Аграрій 3000” зобов`язується передати майно у власність ПСП “Ушба”, а покупець зобов`язується прийняти і сплатити за нього обумовлену грошову суму. За даним договором відчужуються дощувальні машини:

1) марка - ДМ “Фрегат” Б379-75, 1987 року випуску, заводський номер 175;

2) марки - ДМ “Фрегат” 365-68, 1976 року випуску, заводський номер 5648;

3) марка - ДМ “Фрегат” 394-80, 1976 року випуску, заводський номер 5415;

4) марка - ДМ “Фрегат” 394-80, 1978 року випуску, заводський номер 22-07180.

Договір купівлі-продажу від 02.03.2018 посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Херсонської області Дергільовою О.Г. та зареєстрований в реєстрі за № 408.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію машин серії ЕЕ № 126759, серії ЕЕ № 126761 та свідоцтва (серію та номер неможливо встановити) ТОВ “Астарта-Агро” є власником дощувальних машин марки “ДМ “Фрегат” 424-90” відповідно: заводський номер 13-08358, 1976 року випуску; заводський номер 5561, 1976 року випуску; заводський номер 6098, 1976 року випуску.

На виконання умов вищевказаного договору, 02.03.2018 між ПП “Аграрій 3000” (продавець) та ПСП “Ушба” (покупець) складено та підписано акт приймання-передачі (додаток № 1 до договору), за умовами якого ПП “Аграрій 3000” передало, а ПСП “Ушба” прийняло:

1) дощувальну машину ДМУ “Фрегат” б/у (№ та серія свідоцтва про реєстрацію машини: ЕЕ № 084695; комплектація: з укомплектованим обладнанням);

2) дощувальну машину ДМУ “Фрегат” б/у (№ та серія свідоцтва про реєстрацію машини: ЕЕ № 084694; комплектація: з укомплектованим обладнанням);

3) дощувальну машину ДМУ “Фрегат” б/у (№ та серія свідоцтва про реєстрацію машини: ЕЕ № 084696; комплектація: з укомплектованим обладнанням);

4) дощувальну машину ДМУ “Фрегат” б/у (№ та серія свідоцтва про реєстрацію машини: ІС № 031750; комплектація: з укомплектованим обладнанням).

В матеріалах даної справи міститься рукописний акт приймання-передачі, складений 05.03.2018 між представниками ПП “Аграрій 3000” та ПСП “Ушба”, згідно якого ПП “Аграрій 3000” передало, а ПСП “Ушба” прийняло комплектуючі на 4 дощувальні машини “Фрегат” № 1, № 11, № 14 та № 15, зокрема: 13 візків, 13 візків, 14 візків, 14 візків; кінцевики – 4 шт.; циліндри у зборі – 54 шт.; реле регулятори – 4 шт.; груші - шт; направляючі – 106 шт; гідро засуви – 4 шт; фільтри – 4 шт; короткі штовхачі – 54 шт; довгі штовхачі – 54 шт; регулятори – 50 шт.; 50 пар реактивних тяг; лічильники води – 4 шт.

14.03.2018 між ТОВ “Астарта-Агро” (орендодавець) та ПСП “Ушба” (орендар) укладено договір оренди сільськогосподарської техніки, за умовами пунктів 1.1., 1.1.1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне використання наступне майно (об`єкт оренди), що належить ТОВ “Астарта-Агро” на праві власності за договором купівлі-продажу № 28-02/18 від 28.02.2018. Найменування сільськогосподарської техніки:

- дощувальну машину ДМ “Фрегат” 424-90, заводський номер: 5561, свідоцтво про реєстрацію: серія ІС № 009238;

- дощувальну машину ДМ “Фрегат” 424-90, заводський номер: 6098, свідоцтво про реєстрацію: серія ІС 009237;

- дощувальну машину ДМ “Фрегат” 424-90, заводський номер: 13-08358, свідоцтво про реєстрацію: серія ІС № 009236.

Пунктами 1.1.3., 1.1.4., 1.2. договору оренди визначено, що стан об`єкта оренди на момент передачі без зовнішніх та внутрішніх дефектів, придатний до використання в господарській діяльності орендаря. Особливі ознаки об’єкта оренди, за наявності, визначаються в актах приймання-передавання обладнання. За цим договором орендодавець передає, а орендар приймає об`єкт оренди виключно як цілісний комплект відповідно до технічної документації.

Строк оренди складає 1 календарний рік з моменту прийняття об’єкта оренди. Після завершення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий термін. В цьому випадку , якщо жодна зі сторін у термін 30 діб до завершення договору оренди письмово не сповістить про свій намір його розірвати, договір автоматично продовжується на строк 1 календарний рік (пункти 3.1., 3.2. договору оренди).

Відповідно до пунктів 4.1., 4.2. договору оренди розмір орендної плати за об’єкт оренди в цілому становить 1000 грн в місяць. Орендна плата виплачується щомісячно в безготівковій формі на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 10 числа кожного місяця.

Об`єкт оренди вважається переданим орендодавцем та прийнятим орендарем з моменту підписання сторонами відповідного акта приймання-передавання техніки (п. 5.2. договору оренди).

Після закінчення строку оренди орендар зобов`язаний протягом 5 днів повернути орендоване майно орендодавцю разом з тарою, упакуванням та технічною документацією (комплектно) за актом передавання (п. 8.1. договору оренди).

На виконання умов вищевказаного договору оренди, 14.03.2018 між сторонами складено акт приймання-передачі, за змістом пункту 1 якого ТОВ “Астарта-Агро” передало ПСП “Ушба”, а останнє прийняло наступну техніку: дощувальну машину ДМ “Фрегат” 424-90, заводський номер: 5561, свідоцтво про реєстрацію: серія ІС № 009238; дощувальну машину ДМ “Фрегат” 424-90, заводський номер: 6098, свідоцтво про реєстрацію: серія ІС 009237; дощувальну машину ДМ “Фрегат” 424-90, заводський номер: 13-08358, свідоцтво про реєстрацію: серія ІС № 009236.

У пункті 2 вказаного акту сторони визначили, що стан та комплектність переданої техніки відповідають умовам договору оренди сільськогосподарської техніки № 18/03/14 від 14.03.2018. Також у вказаному пункті (шляхом доповнення друкованого тексту рукописним) зазначено, що майно “без навісного обладнання”. Вказаний акт підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

В матеріалах даної справи також міститься складений між представниками ТОВ “Астарта-Агро” та ПСП “Ушба” рукописний акт приймання-передачі комплектуючих запасних частин на ДМ “Фрегат” від 19.04.2018, за умовами якого ТОВ “Астарта-Агро” передало ПСП “Ушба” наступне майно: гідрозасуви 3 шт.; лічильники води – 3 шт; хомути – 32 шт.; тяги – 64 шт.; 15 гідроциліндри – 15 шт.; 67 направляючі – 67 шт; стопори коліс - 88 шт.

Листом від 05.02.2020 за вих. № 5-02/2/1 ТОВ “Астарта-Агро” повідомило ПСП “Ушба” про відсутність наміру продовжувати дію договору оренди сільськогосподарської техніки від 14.03.2018 та його припинення з 13.03.2020, а також вимагало повернути майно, а саме:

- ДМ “Фрегат”, 14 опорний, заводський номер 13-08358 (укомплектований: гідрозадвижка 1 шт.; фільтр на запуск ДМ 1 шт.; лічильник обліку води № 15318422 1 шт.; навісний обладнанням: а) направляючі 28 шт.; б) толкателі: передній 14 шт., задній 14 шт.; в) гідроциліндр в зборі з клапаном, розприділювачем та курсовим механізмом 14 шт.; г) регулятор швидкості руху візків 13 шт.; д) тяга ДМ 000.55 (комплект, пара) 13 шт.; кінцевий ДА 1 шт.; ДА № 3 3 шт.; гідрорелє 1 шт.; дублюючий пристрій гідрорелє (груша) 1 шт.; стопор колеса 28 шт.);

- ДМ “Фрегат”, 15 опорний, заводський номер 5561 (укомплектований: гідрозадвижка 1 шт.; фільтр на запуск ДМ 1 шт.; лічильник обліку води № 15318393 1 шт.; навісним обладнанням: а) направляючі 30 шт.; б) толкателі: передній 15 шт., задній 15 шт.; в) гідроциліндр в зборі з клапаном, розприділювачем та курсовим механізмом 15 шт.; г) регулятор швидкості руху візків 14 шт.; д) тяга ДМ 000.55 (комплект, пара) 14 шт.; кінцевий ДА 1 шт.; ДА № 3 3 шт.; хомут 32 шт.; гідрорелє 1 шт.; дублюючий пристрій гідрорелє (груша) 1 шт.; стопор колеса 30 шт.);

- ДМ “Фрегат”, 15 опорний, заводський номер 6098 (укомплектований: гідрозадвижка 1 шт.;, фільтр на запуск ДМ 1 шт.; лічильник обліку води № 15318420 1 шт.) навісне обладнання: а) направляючі 30 шт.; б) толкателі: передній 15 шт., задній 15 шт.; в) гідроциліндр в зборі з клапаном, розприділювачем та курсовим механізмом 15 шт.; г) регулятор швидкості руху візків 14 шт.; д) тяга ДМ 000.55 (комплект, пара) 14 шт.; кінцевий ДА - 1 шт.; ДА № 3 3 шт.; гідрорелє 1 шт.; дублюючий пристрій гідрорелє (груша) 1 шт.; стопор колеса 30 шт.) на протязі однієї доби з дня припинення договору оренди.

Листом від 26.02.2020 за вих. № 44 ПСП “Ушба” запропонувало ТОВ “Астарта-Агро” 16.03.2020 з`явитися за адресою: Херсонська область, смт. Новотроїцьке, вул. Вишнева, 42, для передачі орендованого майна та підписання відповідних первинних документів.

Наказом № 13/03 від 13.03.2020 ПСП “Ушба” створило комісію з метою проведення приймання-передачі майна з оренди у ТОВ “Астарта-Агро”. До складу комісії увійшли представники: Брага М.В., Красков М.Ф., Мамонтов Д.О.

Для проведення приймання-передачі орендованого майна ПСП “Ушба” уповноважило Брагу М.В., а ТОВ “Астарта-Агро” - Д`якова Р.І., про що свідчать довіреності від 13.03.2020 та 16.03.2020 відповідно та не заперечується учасниками даної справи.

18.03.2020 представник позивача Д`яков Р.І. звернувся до керівника ПСП “Ушба” із заявою про надання перепусток для громадян та техніки на територію бази “ПСП “Ушба” за адресою: Херсонська область, смт. Новотроїцьке, вул. Вишнева, 42, з метою: “навантаження орендованої техніки”.

Відповідно до акту приймання-передачі майна від 18.03.2020 за договором оренди сільськогосподарської техніки 18/03/14 від 14.03.2018, складеного між ТОВ “Астарта-Агро” (в особі Д`якова Р.І.) та ПСП “Ушба” (в особі Браги М.В.), ПСП “Ушба” відповідно до умов спірного договору оренди передало орендодавцю, а останній прийняв наступну техніку: дощувальну машину ДМ “Фрегат” 424-90, заводський номер: 5561, свідоцтво про реєстрацію: серія ІС № 009238; дощувальну машину ДМ “Фрегат” 424-90, заводський номер: 6098, свідоцтво про реєстрацію: серія ІС 009237; дощувальну машину ДМ “Фрегат” 424-90, заводський номер: 13-08358, свідоцтво про реєстрацію: серія ІС № 009236.

У пункті 2 акту від 18.03.2020 сторони погодили, що стан та комплектність переданої техніки відповідає умовам договору оренди сільськогосподарської техніки 18/03/14 від 14.03.2018.

Вказаний акт підписаний уповноваженими особами сторін та з боку відповідача скріплений печаткою підприємства.

В матеріалах даної справи міститься акт № 1 приймання передачі від 18.03.2020, в якому зазначено, що він складений між ТОВ “Астарта-Агро” (в особі Д`якова Р.І.) та ПСП “Ушба” (в особі Браги М.В.), зі змісту якого вбачається, що ПСП “Ушба” повернуло ТОВ “Астра-Агро” комплектуючі до дощувальних машин, а саме: 24 візки; 88 коліс; 21 трос № 2; 79 тросів № 7; 51 трос № 10; 36 тросів № 11; 59 тросів № 23; 318 тросів № 21; 32 троси № 26; 6 тросів № 28; 4 троси № 12; 6 тросів № 4; 6 тросів № 9; 7 тросів № 25; 3 кінцеві траверси; 42 довгих ролика; 89 кутів бочонка; 42 середніх ролика; 21 малих ролика; 32 планки тросу № 11 довгих; 15 планок тросу № 11 коротких; 28 щогл в комплектації; 2 нерухомі опори; 3 стояка нерухомої опори; 85 траверсів; 44 бочонка.

При цьому, у пункті 2 вищевказаного акту зазначено, що стан та комплектність переданих комплектуючих до дощувальних машин мають задовільний стан, з урахуванням їх використання та фізичного зносу, а у пункті 4 визначено, що акт не засвідчує факту приймання орендодавцем трьох одиниць дощувальних машин ДМ “Фрегат” у комплектації.

Крім того, в матеріалах даної справи міститься акт № 2 приймання передачі від 19.03.2020, де зазначено, що він складений між ТОВ “Астарта-Агро” (в особі Д`якова Р.І.) та ПСП “Ушба” (в особі Браги М.В.).

Зі змісту даного акту приймання-передачі № 2 від 19.03.2021 вбачається, що ПСП “Ушба” повернуло ТОВ “Астра-Агро” комплектуючі до дощувальних машин, а саме: 20 візків; 1 нерухому опору; 30 щоглів в комплектації; 36 труб.

Відповідно до пункту 2 вищевказаного акту стан та комплектність переданих комплектуючих до дощувальних машин мають задовільний стан, з урахуванням їх використання та фізичного зносу, у пункті 4 відзначено, що акт не засвідчує факту приймання орендодавцем трьох одиниць дощувальних машин ДМ “Фрегат” у комплектації, а у пункті 5 - за актом передані не всі комплектуючі дощувальних машин, а саме: не передані труби у кількості 102 одиниці.

Претензією від 10.04.2020 за вих. № 10-04/20/1 ТОВ “Астра-Агро” вимагало від ПСП “Ушба” повернути: труби у кількості 102 одиниці, 8 тросів, 1 планку короткого тросу. Також вимагало повернути навісну комплектацію до дощувальних машин, а саме:

- до ДМ “Фрегат”, 14 опорний, заводський номер 13-08358: гідрозадвижка 1 шт.; фільтр на запуск ДМ 1 шт.; лічильник обліку води № 15318422 1 шт.; навісний обладнанням: а) направляючі 28 шт.; б) толкателі: передній 14 шт., задній 14 шт.; в) гідроциліндр в зборі з клапаном, розприділювачем та курсовим механізмом 14 шт.; г) регулятор швидкості руху візків 13 шт.; д) тяга ДМ 000.55 (комплект, пара) 13 шт.; кінцевий ДА 1 шт.; ДА № 3 3 шт.; гідрорелє 1 шт.; дублюючий пристрій гідрорелє (груша) 1 шт.; стопор колеса 28 шт.;

- до ДМ “Фрегат”, 15 опорний, заводський номер 5561: гідрозадвижка 1 шт.; фільтр на запуск ДМ 1 шт.; лічильник обліку води № 15318393 1 шт.; навісним обладнанням: а) направляючі 30 шт.; б) толкателі: передній 15 шт., задній 15 шт.; в) гідроциліндр в зборі з клапаном, розприділювачем та курсовим механізмом 15 шт.; г) регулятор швидкості руху візків 14 шт.; д) тяга ДМ 000.55 (комплект, пара) 14 шт.; кінцевий ДА 1 шт.; ДА № 3 3 шт.; хомут 32 шт.; гідрорелє 1 шт.; дублюючий пристрій гідрорелє (груша) 1 шт.; стопор колеса 30 шт.;

- ДМ “Фрегат”, 15 опорний, заводський номер 6098 (укомплектований: гідрозадвижка 1 шт.; фільтр на запуск ДМ 1 шт.; лічильник обліку води № 15318420 1 шт.) навісне обладнання: а) направляючі 30 шт.; б) толкателі: передній 15 шт., задній 15 шт.; в) гідроциліндр в зборі з клапаном, розприділювачем та курсовим механізмом 15 шт.; г) регулятор швидкості руху візків 14 шт.; д) тяга ДМ 000.55 (комплект, пара) 14 шт.; кінцевий ДА - 1 шт.; ДА № 3 3 шт.; гідрорелє 1 шт.; дублюючий пристрій гідрорелє (груша) 1 шт.; стопор колеса 30 шт.

Між тим, 01.04.2020 між ТОВ “Астарта-Агро” (орендодавець) та СФГ “ЛАН-К” (орендар) укладено договір оренди майна № 1/04-1/20, за умовами якого ТОВ “Астарта-Агро” передає, а СФГ “ЛАН-К” приймає в стокове платне володіння та користування майно, а саме:

- дощувальну машину марки ДМ “Фрегат” 424-90, чотирнадцятиопорну, із заводським номером 13-08358 (в повній комплектації), свідоцтво про реєстрацію машини серія ЕЕ № 126759, видане 21.03.2018;

- дощувальну машину марки ДМ “Фрегат” 424-90, п`ятнадцятиопорна, із заводським номером 5561 (в повній комплектації), свідоцтво про реєстрацію машини серія ЕЕ № 126761, видане 21.03.2018;

- дощувальну машину марки ДМ “Фрегат” 424-90, п`ятнадцятиопорна, із заводським номером 6098 (в повній комплектації), свідоцтво про реєстрацію машини серія ЕЕ № 126760, видане 21.03.2018.

Пунктом 1.2. даного договору визначено, що вказане майно належить орендодавцю на праві власності. Майно, що передається в оренду, не є предметом судових спорів між орендодавцем і будь-якою третьою особою, не знаходиться під арештом, не передане в оренду третім особам.

За умовами п.п. 3.1., 3.2., 4.5., 6.1. вищевказаного договору орендар сплачує орендодавцеві щомісячно орендну плату у розмірі 36000,00 грн. Орендна плата сплачується щомісячно. У випадку несвоєчасного передання майна в оренду, передання майна не в повній комплектації, не передання майна, орендодавець зобов`язаний сплатити орендарю неустойку у вигляді штрафу у розмірі подвійної орендної плати за місяць. Договір набуває чинності з моменту підписання і діє з 01.04.2020 до 31.12.2020.

Додатковою угодою № 2 від 24.04.2020 до договору оренди № 1/04-1/20 сторони (ТОВ “Астра-Агро” та СФГ “ЛАН-К”) внесли зміни щодо строку передачі майна та визначили, що майно повинне бути передане за актом приймання-передачі до 04.05.2020.

З вимог СФГ “ЛАН-К” від 05.05.2020 за вих. № 09-1/05-20 та від 15.06.2020 за вих. № 15-1/06-20, адресованих ТОВ “Астра-Агро”, вбачається, що обумовлене договором оренди майно передано не було. Орендарем висловлена вимога про розірвання договору і сплату штрафу у сумі 72000 грн.

Листом від 31.06.2020 за вих. № 310620/3 ТОВ “Астра-Агро” гарантувало СФГ “ЛАН-К” сплатити штраф за не передання об’єкта оренди в сумі 72000,00 грн.

11.08.2020 ТОВ “Астра-Агро” перерахувало СФГ “Ланк-К” 72000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1459. У розділі “призначення платежу” зазначено: сплата штрафної санкції згідно договору оренди майна № 1/04-1/20 від 01.04.2020.

У поданій до суду заяві свідок Салтиков Вадим Олександрович пояснив, що йому, як колишньому директору та учаснику ПП “Аграрій 3000”, відомо про обставини купівлі-продажу дощувальних машин ПСП “Ушба” та ТОВ “Астарта-Агро”.

Так, у лютому-березні 2018 ПП “Аграрій 3000” відчужено ПСП “Ушба” 4 дощувальні машини “Фрегат” на підставі укладеного договору купівлі-продажу та акту приймання-передачі. У цей же період ПП “Аграрій 3000” продало ТОВ “Астарта-Агро” 3 дощувальні машини “Фрегат” на підставі договору купівлі-продажу та акту приймання-передачі.

Продані ТОВ “Астарта-Агро” дощувальні машини знаходилися у розібраному стані, зокрема каркасне обладнання - на території, на якій здійснювало діяльність ПСП “Ушба”, а навісне обладнання - у ПП “Аграрій 3000”. Це пов`язано із необхідністю забезпечення збереження саме навісного обладнання, яке знімалося з дощувальних машин після завершення зрошення.

Після укладення договору купівлі-продажу між ПП “Аграрій 3000” та ТОВ “Астарта-Агро” був також укладений договір зберігання, за яким ПП “Аграрій 3000” зобов`язалося зберігати продані дощувальні машини. Зберігання здійснювалося до моменту надходження вимоги ТОВ “Астарта-Агро” про повернення майна та передачі його ПСП “Ушба”. Зокрема, 3 дощувальні машини були передані останньому. Передача навісного обладнання на дощувальні машини “Фрегат” здійснена на підставі акту приймання-передачі.

Також в матеріалах даної справи міститься нотаріально-засвідчена заява свідка Д’якова Руслана Івановича, в якій він пояснив, що 18.03.2020, як уповноважена особа від імені ТОВ “Астарта-Агро”, прибув на територію бази ПСП “Ушба” разом з іншими працівниками для отримання дощувальних машин. Прийняття дощувальних машин тривало декілька днів через значну кількість майна.

При прийнятті він виявив, що майно не містить всіх комплектуючих, у зв`язку з чим склав акти приймання-передачі № 1 від 18.03.2020 та № 2 від 19.03.2020, в яких відобразив найменування та кількість майна, яке приймалося, та вказав про прийняття його не у повній комплектації. Акт № 1 він 18.03.2020 вручив представнику ПСП “Ушба” Мамонтову Д.О., а акт № 2 передав 19.03.2020 представнику ПСП “Ушба” - Брагі М.В. Обидва акти були підписані Брагою М.В. у присутності свідка. Проте, представники ПСП “Ушба” при поверненні майна заперечували проти підписання актів № 1 та № 2 та зазначили, що вони підпишуть їх у випадку підписання загального акту від 18.03.2020.

Під час судового розгляду справи ПСП “Ушба” заперечило складання та підписання актів № 1 від 18.03.2020 та № 2 від 19.03.2020, та також вказало, що Брага М.В. їх не підписував та записи у графі “Орендар”: “Брага М.В. гідротехнік” не вчиняв.

З огляду на таке, ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.01.2021 у справі № 923/868/20 призначено судову почеркознавчу експертизу.

21.07.2021 Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз складений експертний висновок № 21-302, за змістом якого були надані відповіді на питання суду, які поставлені в ухвалі про її проведення. У цьому контексті суд зазначає, що експертом здійснене коригування поставлених питань та відповіді надані стосовно питань:

1) чи виконані рукописні записи: “Брага М.В. гідротехнік”, розміщені у графах “Орендар” в акті приймання-передачі № 1 від 18.03.2020 та акті приймання-передачі № 2 від 19.03.2020, Брагою М.В. або іншою особою (особами) ?;

2) чи виконані рукописні записи: “Брага М.В. гідротехнік” та підписи від імені Браги М.В., розміщені у графах “Орендар”, у двох примірниках акту приймання-передачі від 18.03.2020, акті приймання-передачі № 1 від 18.03.2020, акті приймання-передачі № 2 від 19.03.2020, під впливом збиваючих факторів (природних, штучних) ?;

3) чи виконані підписи від імені Браги М.В. у двох примірниках акту приймання-передачі від 18.03.2020, акті приймання-передачі № 1 від 18.03.2020, акті приймання-передачі № 2 від 19.03.2020, однією особою ?;

4) чи виконані підписи від імені Браги М.В., розміщені у графах “Орендар” у двох примірниках акту приймання-передачі від 18.03.2020, акті приймання-передачі № 1 від 18.03.2020, акті приймання-передачі № 2 від 19.03.2020, самим Брагою М.В. або іншою (ми) особою (ми)?

Згідно до висновків експерта:

- з першого питання: рукописні записи “Брага М.В. гідротехнік”, розміщені у графах “Орендар” в акті № 1 приймання-передачі який датується 18.03.2020 та акті № 2 приймання-передачі, який датується 19.03.2020, виконані не Брагою Михайлом Вікторовичем, а іншою особою;

- з другого питання: а) у рукописних записах: “Брага М.В. гідротехнік”, розміщених у графах “Орендар” у двох примірниках акту приймання-передачі майна за договором оренди сільськогосподарської техніки 18/03/14 від 14.03.2018, який датуються 18.03.2020, акті № 1 приймання-передачі, який датується 18.03.2020, акті № 2 приймання-передачі, який датується 19.03.2020, ознак, які б свідчили про вплив на виконавця якихось збиваючих факторів (природних, штучних) не виявлено; б) на виконавців підписів від імені Браги Михайла Вікторовича, розміщених у графах “Орендар” у двох примірниках акту приймання-передачі майна за договором оренди сільськогосподарської техніки 18/03/14 від 14.03.2018, який датуються 18.03.2020, акті № 2 приймання-передачі, який датується 19.03.2020, ознак, які б свідчили про вплив на виконавця якихось збиваючих факторів (природних, штучних) не виявлено; в) на виконавця підпису від імені Браги Михайла Вікторовича , розміщеного у графі “Орендар” в акті № 1 приймання-передачі, який датується 18.03.2020, впливали якісь збиваючі фактори; вирішити питання про конкретний збиваючий фактор не виявилося можливим;

- з третього питання: а) підписи від імені Браги Михайла Вікторовича , розміщені у графах “Орендар” двох примірниках акту приймання-передачі майна за договором оренди сільськогосподарської техніки 18/03/14 від 14.03.2018, які датуються 18.03.2020, виконані однією особою; б) вирішити питання чи виконані досліджувані підписи від імені Браги М.В. розміщені у графах “Орендар” акту № 1 від 18.03.2020 та акту № 2 приймання-передачі від 19.03.2020 однією особою не надалося можливим; в) вирішити питання чи виконані досліджувані підписи від імені Браги М.В. розміщені у графах “Орендар” акту № 1 від 18.03.2020 та акту № 2 приймання-передачі від 19.03.2020 тією особою, що виконала  підписи від імені Браги М.В., розміщені у графах “Орендар” двох примірниках акту приймання-передачі майна за договором оренди сільськогосподарської техніки 18/03/14 від 14.03.2018, який датуються 18.03.2020, не надалося можливим;

- з четвертого питання: а) підписи від імені Браги Михайла Вікторовича, розміщені у графах “Орендар” двох примірниках акту приймання-передачі майна за договором оренди сільськогосподарської техніки 18/03/14 від 14.03.2018, які датуються 18.03.2020, виконані самим Брагою Михайлом Вікторовичем; б) вирішити питання чи виконані підписи від імені Браги М.В., розміщені у графах “Орендар” акту № 1 приймання-передачі від 18.03.2020 та акту № 2 приймання-передачі від 19.03.2020, самим Брагою М.В. або іншою (ми) особою (ми) не надалося можливим.

Колегія суддів зазначає, що причиною виникнення даного спору є невиконання, на думку позивача, відповідачем обов'язку за Договором оренди щодо повернення комплектуючих до дощувальних машин ДМ "Фрегат" 424-90, які, за твердженням позивача, були йому передані. Відтак, на думку позивача, відповідач має повернути майно, сплатити орендну плату, упущену вигоду, збитки, неустойку, інфляційні витрати і 3% річних.

При цьому, позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що з актів приймання-передачі від 18.03.2020 №1 та від 19.03.2020 №2 (далі – Акти №1 та №2) вбачається, що дощові машини були передані не у повній комплектації.

У свою чергу, відповідач наполягав на тому, що вказані акти не підписані зі сторони відповідача уповноваженою особою, а саме Брагою М.В.

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку, що ПСП “Ушба” несвоєчасно здійснювало сплату орендної плати, чим порушило взяті на себе зобов`язання, що відповідно є підставою для нарахування та стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних. В задоволенні решти заявлених позовних вимог судом першої інстанції відмовлено, з огляду на їх необґрунтованість.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду з цього приводу зазначає таке.

Цивільні зобов`язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 ЦК України, зокрема з договорів та інших правочинів.

Частиною 7 ст. 179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України, яка кореспондується з приписами ст. 759 ЦК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

За змістом ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до приписів ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

Як вже було вказано вище, правовідносини між сторонами виникли на підставі укладеного між ними 14 березня 2018 року договору сільськогосподарської техніки, предметом оренди за яким є 3 дощувальні машини ДМ “Фрегат” 424-90, заводський номер 5561, ДМ “Фрегат” 424-90, заводський номер 6098 та ДМ “Фрегат” 424-90, заводський номер 13-08358, які належали позивачу на праві власності.

Колегією суддів враховується, що п. 1.1.3. договору оренди визначено, що стан об’єкта оренди на момент передачі придатний до використання в господарській діяльності, без зовнішніх та внутрішніх дефектів. Об’єкт оренди передається виключно як цілісний комплект відповідно до технічної документації.

За умовами пунктів 5.1. та 5.2. договору оренди сторони визначили, що передача майна в оренду здійснюється за актом приймання-передачі, а об`єкт вважається переданим та прийнятим з моменту підписання відповідного акту.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов вищевказаного договору оренди, 14.03.2018 між сторонами складено акт приймання-передачі (а.с.58 т.1), за змістом п. 1 якого ТОВ “Астарта-Агро” передало ПСП “Ушба” майно, яке зазначено п. 1.1.1. договору.

У пункті 2 вказаного акту сторони обумовили, що стан та комплектність переданої техніки відповідають умовам договору оренди. Також у вказаному пункті (шляхом доповнення друкованого тексту рукописним) зазначено, що воно (майно) - “без навісного обладнання”.

Також в матеріалах даної справи міститься складений між представниками ТОВ “Астарта-Агро” та ПСП “Ушба” рукописний акт приймання-передачі комплектуючих запасних частин від 19.04.2018 (а.с.59 т.1), за умовами якого ТОВ “Астарта-Агро” передало ПСП “Ушба” наступне майно: 3 гідрозасува; 3 лічильника води; 32 хомути; 64 тяги; 15 гідроциліндрів; 67 направляючих; 88 стопорів коліс.

В свою чергу, як свідчать наявні матеріали справи, та не заперечується сторонами, договір оренди припинив свою дію 14.03.2020 за наслідками наявного між сторонами листування, а саме листа ТОВ “Астарта-Агро” за вих. № 5-02/2/1 від 05.02.2020 та листа ПСП “Ушба” за вих. № 44 від 26.02.2020 про небажання продовжувати його дію.

Отже, обов`язком ПСП “Ушба” по закінченні строку дії договору оренди за його умовами є повернення орендованого майна у п`ятиденний строк.

Як встановлено судом, за актом приймання-передачі (без номера) від 18.03.2020 ПСП “Ушба” відповідно до умов договору оренди передало ТОВ “Астра-Агро”, а останнє прийняло майно, яке є предметом договору оренди, а саме дощувальну машину ДМ “Фрегат” 424-90, заводський номер: 5561, свідоцтво про реєстрацію: ІС № 009238, дощувальну машину ДМ “Фрегат” 424-90, заводський номер: 6098, свідоцтво про реєстрацію: серія ІС № 009237 та дощувальну машину ДМ “Фрегат” 424-90, заводський номер: 13-08358, свідоцтво про реєстрацію: серія ІС № 009236.

Колегія суддів відзначає, що складання та підписання даного акту сторонами не заперечується.

При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що названий акт з боку позивача, як орендодавця, не містить жодних зауважень, застережень чи посилань на те, що майно повертається від орендаря не у повній комплектації та (або) без будь-яких комплектуючих.

Навпаки, у відповідності до п. 2 акту від 18.03.2020 сторони чітко визначили, що стан та комплектність переданої техніки відповідає умовам договору оренди.

Відтак, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду, який ґрунтується на тому, що відповідачем на виконання умов укладеного між сторонами договору, за актом приймання-передачі (без номера) від 18.03.2020 було повернуто позивачеві усе майно, яке є предметом укладеного між сторонами договору.

Щодо наданих позивачем актів приймання передачі № 1 від 18.03.2020 (а.с.73-74 т.1) та № 2 від 19.03.2020 (а.с.75 т.1) (в яких зазначено: про повернення відповідачем позивачу певних комплектуючих до дощувальних машин; про неприйняття позивачем дощувальних машин у комплектації; та про неповернення відповідачем труб у кількості 102 одиниць), колегія суддів зазначає наступне.

У вищевказаних актах приймання передачі наведений певний перелік комплектуючих до дощувальних машин, зокрема, в акті № 1 від 18.03.2020: 24 візки; 88 коліс; 21 трос № 2; 79 тросів № 7; 51 трос № 10; 36 тросів № 11; 59 тросів № 23; 318 тросів № 21; 32 троси № 26; 6 тросів № 28; 4 троси № 12; 6 тросів № 4; 6 тросів № 9; 7 тросів № 25; 3 кінцеві траверси; 42 довгих ролика; 89 кутів бочонка; 42 середніх ролика; 21 малого ролика; 32 планки тросу № 11 довгих; 15 планок тросу № 11 коротких; 28 щогл в комплектації; 2 нерухомі опори; 3 стояка нерухомої опори; 85 траверсів; 44 бочонка; а в акті № 2 від 19.03.2022: 20 візків; 1 нерухому опору; 30 щоглів в комплектації; 36 труб.

При цьому, під час розгляду справи у суді першої інстанції відповідач заперечував підписання названих актів своїм уповноваженим представником.

У контексті складення вказаних актів за наслідками проведеної судової почеркознавчої експертизи установлено, що: стосовно актів приймання-передачі № 1 від 18.03.2020 та № 2 від 19.03.2020: рукописні записи “Брага М.В. гідротехнік” виконані не Брагою М.В.; у рукописних записах: “Брага М.В. гідротехнік” не виявлено ознак, які б свідчили про вплив на виконавця якихось збиваючих факторів (природних, штучних); на виконавця підпису від імені Браги М.В. у акті № 2 від 19.03.2020 не виявлено ознак, які б свідчили про вплив на виконавця якихось збиваючих факторів (природних, штучних); на виконавця підпису від імені Браги М.В. у акті № 1 від 18.03.2020 впливали якісь збиваючі фактори, проте вирішити питання про який конкретний не виявилося можливим; вирішити питання чи виконані досліджувані підписи від імені Браги М.В. однією особою не надалося можливим; вирішити питання чи виконані досліджувані підписи від імені Браги М.В. тією особою, що виконала підписи від імені Браги М.В. у акті від 18.03.2020, не надалося можливим; вирішити питання чи виконані підписи від імені Браги М.В. самим Брагою М.В. або іншою (ми) особою (ми) не надалося можливим.

Відтак, у даному випадку недоведеним лишився факт складення та підписання зі сторони ПСП “Ушба” актів № 1 від 18.03.2020 та № 2 від 19.03.2020, оскільки за наслідками проведеної експертизи не встановлена належність підписів Бразі М.В. при його твердженнях про їх не підписання.

За приписами ст. 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов’язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Так Верховний Суд направляючи дану справу на новий розгляд до суду першої інстанції, серед іншого, наголосив на тому, що позивач послідовно вказував на необхідності призначення комісійної повторної експертизи, однак, суди першої  та апеляційної інстанцій не навели мотивів і обґрунтувань, якими керувались, відмовляючи у клопотанні про проведення повторної експертизи.

Під час нового розгляду справи, ТОВ “Астарта-Агро” звернулось до Господарського суду Одеської області із клопотанням про призначення комісійної повторної почеркознавчої експертизи, проведення якої позивач просив доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.02.2023  призначено у цій справі повторну судову комісійну почеркознавчу експертизу, проведення судової експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України та зупинено провадження у справі.

На вирішення повторної судової комісійної почеркознавчої експертизи суд поставив питання:

- Чи виконані рукописні записи: “Брага М.В. гідротехнік”, розміщені у графах “Орендар” у акті №1 приймання-передачі, який датується 18.03.2020 (Додаток №3) та акті №2 приймання-передачі, який датується 19.03.2020 (Додаток №4), Брагою Михайлом Вікторовичем або іншою особою (особами)?;

- Чи виконані рукописні записи “Брага М.В. гідротехнік” та підписи від імені Браги Михайла Вікторовича, розміщені у графах “Орендар” у: двох примірниках акту приймання-передачі майна за договором оренди сільськогосподарської техніки № 18/03/14 від 14.03.2018, які датуються 18.03.2020 (Додаток №1, Додаток №5); акті №1 приймання-передачі, який датується 18.03.2020 (Додаток №3); акті №2 приймання-передачі, який датується 19.03.2020 (Додаток №4), під впливом збиваючих факторів (природних, штучних)?;

- Чи виконані підписи від імені Браги Михайла Вікторовича у: двох примірниках Акту приймання-передачі майна за договором оренди сільськогосподарської техніки № 18/03/14 від 14.03.2018, які датуються 18.03.2020 (Додаток №1, Додаток №5); акті №1 приймання-передачі від 18.03.2020 (Додаток №3); Акті №2 приймання-передачі від 19.03.2020 (Додаток №4), однією особою?;

- Чи виконані підписи від імені Браги Михайла Вікторовича, розміщені у графах “Орендар” у: двох примірниках акту приймання-передачі майна за договором оренди сільськогосподарської техніки № 18/03/14 від 14.03.2018, які датуються 18.03.2020 (Додаток №1, Додаток №5); акті №1 приймання- передачі від 18.03.2020 (Додаток №3); акті №2 приймання-передачі від 19.03.2020 (Додаток №4), самим Брагою Михайлом Вікторовичем або іншою (ми) особою (ми)?

У розпорядження експертної установи було надано усі наявні матеріали справи.

11.04.2023 за вх.№ 11651/23 до Господарського суду Одеської області від експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшло клопотання про надання необхідних матеріалів для проведення експертизи, відповідно до якого експерти просили надати:

- оригінали досліджуваних документів відповідно до переліку у постановлених перед експертами питаннях; вільні зразки підпису та почерку (за період 2017-2020 року) Браги Михайла Вікторовича, які можуть міститися у заяві про видачу паспорта, у різного роду посвідченнях, у документах з місця роботи, нотаріальних документах, блокнотах, листах тощо (не менш ніж у 15 документах відповідно з почерком та підписом);

- експериментальні зразки підпису та почерку Браги Михайла Вікторовича наступного змісту “Брага М.В. гідротехнік” та “Брага Михайло Вікторович” та експериментальні зразки почерку Браги М.В. довільного змісту не менш ніж на 5 чистих та лінованих аркушах паперу відповідно.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.04.2023 провадження у справі поновлено, призначено судове засідання для розгляду клопотання експертів, а також запропоновано учасникам справи надати документи, зазначені у клопотанні експертів, та свої письмові міркування щодо поданого клопотання експертів.

Однак, як свідчать наявні матеріали справи, відповідач в судові засідання суду першої інстанції не з’являвся, документи, зазначені у клопотанні експертів, та свої письмові міркування щодо поданого клопотання експертів на виконання ухвали суду від 21.04.2023 також не надав.

При цьому, як вже було зазначено вище, юридичною адресою відповідача згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є вул. Дзержинського (Вишнева), № 42, смт. Новотроїцьке, Херсонська область, яке у відповідності до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022, як на час розгляду справи у суді першої інстанції, так й на теперішній час перебуває у тимчасовій окупації.

Відповідно, про прийняття ухвал, якими витребувано затребувані експертами документи, відповідача було повідомлено у передбаченим чинним законодавством України спосіб, а саме шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.05.2023 повідомлено судових експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, що оригінали досліджуваних документів відповідно до переліку у постановлених перед експертами питаннях, вільні зразки підпису та почерку (за період 2017-2020 року) Браги Михайла Вікторовича, експериментальні зразки підпису та почерку Браги Михайла Вікторовича наступного змісту “Брага М.В. гідротехнік” та “Брага Михайло Вікторович” та експериментальні зразки почерку Браги М.В. довільного змісту надати додатково не можливо.

При цьому, даною ухвалою суду запропоновано судовим експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України здійснити проведення повторної судової комісійної почеркознавчої експертизи за наявними у справі № 923/868/20 матеріалами, які надіслані на адресу Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України для продовження проведення експертного дослідження.

Однак, 10.07.2023 на адресу Господарського суду Одеської області від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшло повідомлення про неможливість організації проведення призначеної експертизи та залишення ухвали Господарського суду Одеської області від 28.02.2023 без виконання.

Також, як вже було вказано вище, під час апеляційного перегляду справи, було задоволено клопотання позивача та витребувано від ПСГТ “Ушба” необхідні матеріали для проведення повторної судової комісійної почеркознавчої експертизи.

Проте, на вимогу суду такі документи відповідачем надані не були.

З огляду на наведене, судова колегія вважає, що як судом першої інстанції, так й апеляційним судом було вжито всі належні та допустимі заходи щодо отримання від відповідача документів, зокрема експериментальних та вільних зразків підписів Браги М.В., задля проведення повторної судової комісійної почеркознавчої експертизи.

Втім, з об’єктивних та не залежних від суду причин, зокрема через тимчасову окупацію місця знаходження відповідача та неможливість встановлення місця перебування Браги М.В., отримання відповідних доказів, відсутність яких унеможливлює призначення та проведення експертного дослідження, не виявилось за можливе.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно, цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Для виконання вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України необхідним є аналіз доказів та констатація відповідних висновків за результатами такого аналізу. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Водночас 17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу та змінено назву ст. 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Аналогічний підхід до стандарту доказування "вірогідність доказів" висловлено Касаційним господарським судом у постановах від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.

З огляду на наведене, застосовуючи такий стандарт доказування, як "вірогідність доказів", колегія суддів вважає, що у даному випадку акт приймання-передачі майна без номеру від 18.03.2020, в якому відображена відповідність комплектації орендованого майна до умов договору оренди, а також повернення майна з оренди без будь-яких зауважень стосовно його комплектності, є більш вірогідним доказом по справі ані ж акт №1 приймання-передачі від 18.03.2020 та акт №2 приймання-передачі від 19.03.2020.

Зокрема через те, що акт приймання-передачі майна без номеру від 18.03.2020 складений та підписаний уповноваженими особами сторін, що не заперечується сторонами та додатково підтверджується й висновком експерта в якому зазначено, що підписи від імені Браги Михайла Вікторовича, розміщені у графах “Орендар” двох примірниках акту приймання-передачі майна за договором оренди сільськогосподарської техніки 18/03/14 від 14.03.2018, які датуються 18.03.2020, виконані самим Брагою Михайлом Вікторовичем.

Колегія суддів також наголошує на тому, що акт приймання-передачі майна від 18.03.2020 містить підписи уповноважених сторін та печатки юридичних осіб.

Натомість, акт №1 приймання-передачі від 18.03.2020 та акт №2 приймання-передачі від 19.03.2020, які нібито, за твердженням позивача засвідчують повернення майно не у повній комплектації, не спріплені печатками юридичних осіб, що відповідно викликає у суду обґрунтовані сумніви щодо їх дійсного підписання з боку відповідача, оскільки як вже було вказано вище  акт приймання-передачі майна від 18.03.2020 без номеру, яким засвідчено повернення майна у повній комплектації мітить відповідну печатку юридичної особи.

До того ж, судова колегія також приймає до уваги ту обставину, що за висновком експерта, рукописні записи “Брага М.В. гідротехнік”, розміщені у графах “Орендар” в акті № 1 приймання-передачі який датується 18.03.2020 та акті № 2 приймання-передачі, який датується 19.03.2020, виконані не Брагою Михайлом Вікторовичем, а іншою особою.

Судом апеляційної інстанції також зазначає, що у прохальній частині позовної заяви наведений певний перелік складових частин до кожної (конкретної) дощувальної машини, які за твердженням позивача не були повернуті відповідачем під час приймання-передачі майна.

Поряд з цим, колегія суддів зауважує, що ані у договорі оренди від 14.03.2018, ані в акті приймання-передачі від 14.03.2018 (про передачу в оренду), ані в акті приймання-передачі від 18.03.2020 (про повернення майна з оренди) не зазначений відповідний перелік, та достеменно встановити передачу позивачем всіх комплектуючих до дощувальних машин, які останній вимагає повернути відповідача, з наявних матеріалів справи не вбачається за можливе.

Натомість, у відповідних документах (договорі та актах) вказано лише про передання в оренду відповідачеві сільськогосподарської техніки із зазначенням її найменування та кількості, без зазначення її комплектуючих частин, які були передані (мали бути передані) орендарю.

Відтак, зобов`язанням ПСП “Ушба” з повернення речей за наслідками закінчення строку договору оренди є повернення дощувальних машин, а не їх складових частин та як вже було вказано вище, такий обов’язок відповідачем було виконано.

До того ж, слід відзначити, що у вищевказаних актах, на які посилається позивач як на належний доказ щодо повернення відповідачем майна у не повній комплектації, не зазначено, якої саме (конкретної) дощувальної машини, переданої позивачем в оренду відповідачу, стосуються наведені у них комплектуючі. В свою чергу, наведені у актах комплектуючі містять інші найменування, ніж ті, які, як вважає позивач, є комплектуючими до дощувальних машин ДМ “Фрегат” 424-90 за заводськими номерами: 5561, 6098, та 13-08358.

Крім того, за договором оренди ТОВ “Астарта-Агро” передало в користування ПСП “Ушба” 3 (три) дощувальні машини, проте предметом позову, поряд з комплектуючими до них, зазначено також на комплектуючі до іншої дощувальної машини - ДМ “Фрегат” 424-90 (без номеру), яка не являлася об`єктом оренди за договором.

Судом також враховується, що після повідомлення позивачем відповідача про небажання подальшого продовження договору оренди та необхідність повернення орендованого майна, відповідач запропонував позивачу з`явитися за адресою: Херсонська область, смт. Новотроїцьке, вул. Вишнева, 42, для передачі орендованого майна і підписання відповідних первинних документів.

Викладене підтверджується матеріалів справи та не заперечується сторонами по справі.

Приймання ТОВ “Астарта-Агро” орендованого майна саме за адресою: Херсонська область, смт. Новотроїцьке підтверджується також і заявою про надання перепусток від 18.03.2020 за підписом представника позивача Д`якова Р.І., факт отримання якої позивачем визнається.

Разом з тим, місцем складання актів № 1 від 18.03.2020 та № 2 від 19.03.2020 зазначено с. Воскресенка Херсонської області, в той час, як акт приймання-передачі (без номера) від 18.03.2020 складений у смт. Новотроїцьке Херсонської області, тобто у місці, де відповідач здійснює господарську діяльність, та в яке відповідач запропонував позивачу з`явитись для оформлення факту приймання-передачі орендованого майна, і де представник відповідача отримав перепустку для його приймання (навантаження).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відповідач повернув позивачу орендоване майно у комплектації відповідно до умов договору оренди, а позивачем не доведено зворотного, оскільки надані сторонами та наявні у матеріалах справи докази, з більшою вірогідністю свідчать про повернення відповідачем усього переданого за договором оренди майна, а не його частини.

Відтак, заявлені позивачем вимоги про зобов’язання відповідача повернути у належному технічному стані за актом прийому-передачі комплектуючі сільськогосподарської техніки не є обґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача орендної плати колегія суддів зазначає таке.

За умовами укладеного між сторонами договору ПСП “Ушба” зобов`язане було сплачувати орендну плату у розмірі 1000 грн на місяць у строк до 10 числа кожного місяця, а всього у загальній сумі за 2 роки оренди 24000 грн.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що оренда плата було сплачена відповідачем у повному обсязі, але проведена лише тричі, а саме 05.06.2019 у сумі 15000 грн та 19.03.2020 у сумі 9000 грн.

Тобто відповідачем у повному обсязі сплачена орендну плату за весь період користування орендованим майном, однак було порушено строки здійснення орендних платежів.

Окреслені у статті 193 ГК України правила та принципи господарювання, які корелюються із загальними засадами цивільного законодавства, вказаними у пункті 6 статті 3 ЦК України (справедливість та добросовісність) та засадами зобов`язань, визначеними у частині 3 статті 509 ЦК України (добросовісність, розумність, справедливість), означають, що цивільні права мають здійснюватися, а обов`язки виконуватися не тільки відповідно до їх призначення, а й справедливо та добросовісно, з урахуванням правил господарювання, з метою досягнення загальногосподарського інтересу.

У пункті 8.21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 Суд надав правові висновки стосовно застосування вказаних правових положень та вказав, що ці принципи втілюються у нормах права та умовах договорів і регулюють конкретні ситуації таким чином, що кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки - захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

У даному контексті суд також зазначає, що безпосередньо сутність справедливості виражається у ментальних уявленнях, що є добро і зло, правда і неправда, а добросовісність означає необхідність сумлінної, чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав, а також дотримання належної турботливості і ставлення до процесу виконання зобов`язання з урахуванням захищених законодавством прав та інтересів іншої сторони.

Отже, зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання, мають ґрунтуватися на засадах добросовісності та справедливості; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, з урахуванням інтересів другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. І напроти, відсутність потрібної турботливості може вказувати на вину боржника, котра відіграє роль суб`єктивної умови відповідальності.

За таких обставин, ПСП “Ушба” несвоєчасно здійснювало сплату орендної плати, чим порушило взяті на себе зобов`язання та не надало доказів існування об`єктивних причин та обставин, які б вказували на вжиття ним усіх заходів, необхідних для належного виконання зобов`язання.

Вирішуючи правомірність нарахованих та заявлених до стягнення інфляційних у сумі 1010,97 грн та річних у сумі 352,83 грн, які нараховані у зв`язку з несвоєчасною сплатою орендної плати, суд зазначає, що у відповідності до частини 2 статті 625 ЦК України, відповідач, який прострочив виконання грошового зобов`язання, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Вказані інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування за загальним правилом здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи із суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Разом з тим, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Пунктом 4.2 договору визначено, що орендна плата сплачується щомісячно не пізніше 10 числа кожного місяця. При цьому умовами договору не визначено чи є цей платіж авансовим по відношенню до поточного місяця, чи сплачується у наступному місяці.

При здійсненні розрахунку річних сам позивач визначив сплату не пізніше 10 числа наступного місяця. Проте при розрахунку помилково визначив початок періоду нарахування з 10 числа, оскільки строк нарахування починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, в даному випадку з 11 числа кожного місяця.

Колегіє суддів перевірено здійснений судом першої інстанції розрахунок річних за формулою: річні = (заборгованість) х 3% х (кількість прострочених днів): 365 (366), та встановлено, що за розрахунком суду загальна сума річних, яка підлягає стягненню, складає 350,91 грн, у зв’язку з чим, вимоги щодо стягнення 1,92 грн річних задоволенню не підлягають.

Щодо розрахунку інфляційних, то загальна сума інфляційного збільшення вірно визначена позивачем і становить 1010,97 грн, у зв’язку з чим підлягає задоволенню в заявлено позивачем обсязі.

З приводу заявленої позивачем до стягнення неустойки, нарахованої за наслідками закінчення строку дії договору та орендної плати за користування майном після цього строку, яку ТОВ “Астарта-Агро” нарахувало до стягнення з ПСП “Ушба” в розмірі 5000 грн заборгованості з орендної плати за період фактичного користування майном з 14.03.2020 по 14.08.2020, тобто 5 місяців, а також неустойку у сумі 8000 грн, яка обрахована як подвійна плата за користування майном у період  з 15.03.2020 по 15.08.2020, суд зазначає наступне.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 04.11.2021 по справі № 910/4894/20 надав правовий висновок стосовно застосування ч. 2 ст. 785 ЦК та вказав, що:

- передбачена частиною другою статті  785 ЦК  України неустойка є подвійною орендною платою за користування річчю за час прострочення,

- натомість орендна плата є платою орендаря за користування належним орендодавцю майном та відповідає суті орендних правовідносин, що полягають у строковому користуванні орендарем об`єктом оренди на платній основі,

- одночасне стягнення орендної плати та неустойки у вигляді подвійної орендної плати, нарахованої за прострочення повернення орендованого майна, за один і той же період користування наймачем орендованим майном (за період з дня припинення дії договору оренди до дня повернення орендованого майна за актом) є неможливим, оскільки є притягненням відповідача до подвійної відповідальності за одне й те саме правопорушення, що суперечить статті 61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення,

- неустойка, стягнення якої передбачене частиною 2 статті 785 ЦК України, є особливим самостійним видом майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин,

- для притягнення наймача, який порушив зобов`язання, до такої відповідальності необхідна наявність його вини (умислу або необережності) відповідно до вимог статті 614 ЦК України.

Аналогічні правові висновки щодо застосування частини другої статті 785 ЦК України підтверджуються численною усталеною судовою практикою та викладені, зокрема у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13 лютого 2018 року у справі № 910/12949/16, від 11 квітня 2018 року у справі № 914/4238/15, від 24 квітня 2018 року у справі № 910/14032/17, від 17 грудня 2018 у справі № 906/1037/16, та у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13 грудня 2019 року у справі № 910/20370/17 та від 19 квітня 2021 року у справі № 910/11131/19.

За таких правових положень та зроблених Верховним Судом висновків щодо їх застосування суд висновує, що безпосередньою відповідальністю наймача (орендаря) у випадку неповернення речі з найму (оренди) є сплата неустойки у вигляді подвійної плати за користування річчю за час прострочення з її повернення, а нарахування орендної плати за цей же період не встановлено законом та суперечить йому.

Отже, нарахування ТОВ “Астарта-Агро” до сплати ПСП “Ушба” 5000,00 грн заборгованості з орендної плати за період фактичного користування майном з 14.03.2020 по 14.08.2020 є неправомірним.

Водночас, неправомірним є і нарахування неустойки у розмірі 8000,00 грн як подвійної плати за час користування майном, оскільки для її застосування потребується наявність факту безпосереднього користування майном (річчю) після закінчення строку оренди.

Натомість, як було встановлено вище, ПСП “Ушба” своєчасно передало дощувальні машини ТОВ “Астарта-Агро” після закінчення строку оренди (у п`ятиденний строк, у незалежності від їх комплектності), а тому фактично позивачем не доведено, що відповідач використовував передане в оренду майно після закінчення строку оренди.

Щодо заявлених позивачем до стягнення збитків у розмірі 396000 грн, з яких 324000 грн упущеної вигоди та 72000 грн реальних збитків, судова колегія зазначає таке.

Так, за твердженням ТОВ “Астарта-Агро” збитками є здійснені ним витрати на сплату штрафу за договором оренди, який укладений з іншою особою, та неодержані доходи у вигляді відповідної орендної плати, яку він мав би отримати у випадку передачі дощувальних машин в оренду.

У пункті 8.32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 суд надав правові висновки стосовно застосування положень статей 216 та 217 ГК України та вказав, що господарські санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

З наведеного слідує, що одним із видів господарсько-правової відповідальності за наслідками невиконання або неналежного виконання договірного зобов`язання є відшкодування спричинених збитків.

Безпосередньо порядок майнової відповідальності у випадку спричинення збитків у сфері господарювання встановлений положеннями статей 224, 225 та 226 ГК України.

Так, витрати, зроблені управненою стороною, також неодержані нею доходи (які вона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною) складають збитки, які винна сторона повинна відшкодувати іншій стороні.

У пункті 5.16. постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2019 у справі № 920/85/18 Суд надав правовий висновок стосовно застосування вказаних правових норм та вказав, що для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, наявності збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вини. Відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов`язань.

Для застосування відповідальності у вигляді стягнення збитків, позивач повинен довести наявність у нього збитків, протиправних дій відповідача та причинного зв`язку між збитками позивача та діями відповідача. При цьому, вимога про відшкодування збитків може пред`являтися виключно у разі, якщо збитки є результатом порушення права і виключно до особи, яка це право порушила.

У відповідності до наведеної частини 1 статті 199 ГК України до спірних правовідносин підлягають одночасному застосуванню також положення статей 22 та 623 ЦК України.

Так, за статтею 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина 1); збитками є втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (частина 2); збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (частина 3).

У свою чергу, за статтею 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки (частина 1); розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором (частина 2); при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання (частина 4).

Таким чином, наведені правові положення щодо порядку та умов відшкодування збитків характеризують їх як загальну форму цивільно-правової відповідальності, оскільки вона може бути застосована в будь-якому випадку порушення зобов`язання, незалежно від того, чи передбачили сторони це в договорі або чи є вказівки спеціального закону.

В свою чергу, розрізняють види збитків, а саме (серед інших) - “витрати, зроблені управненою стороною” та “неодержаний дохід” (ці види не є тотожними, оскільки під “витратами, зробленими управненою стороною” розуміються витрати, які сторона здійснила на належне виконання договору, але не отримала відповідного результату договірних відносин, а під “неодержаним прибутком” - доходи, які, не будучи абстрактними, могли б бути отримані у випадку належного виконання зобов`язання), встановлюють обсяг (межі, розмір) відшкодування збитків, а саме - у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі, визначають умови та порядок обрахунку розміру збитків.

З огляду на викладене обов`язком ТОВ “Астарта-Агро” є доведення як самого розміру збитків, так і протиправної поведінки ПСП “Ушба” у неналежному виконанні договірних зобов`язань та причинного зв`язку між ними.

У спорі ТОВ “Астарта-Агро” вказало, що протиправною поведінкою ПСП “Ушба” є несвоєчасне повернення майна з оренди, у зв`язку з чим, суд, із застосуванням принципу диспозитивності сторін (стаття 14 ГПК України), сприймає таке посилання як на єдину підставу тверджень про протиправність поведінки. При цьому суд зазначає, що ТОВ “Астарта-Агро” не пов`язує (не вказало) настання збитків з повернення некомплектного майна.

При вирішенні даного спору суд встановив, що ПСП “Ушба” своєчасно повернуло майно ТОВ “Астарта-Агро”, а тому твердження останнього про протиправність поведінки орендаря є необґрунтованою.

Через недоведеність протиправної поведінки ПСП “Ушба” не є доведеним причинний зв`язок з настанням для ТОВ “Астарта-Агро” відповідних збитків у вигляді реальних збитків та упущеної вигоди.

З урахуванням наведених обставин та доказів по справі, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме в частині стягнення 350,91 грн річних та 1010,97 грн інфляційних. Натомість позовні вимоги в іншій частині позову є необґрунтованими, не доведеними належними та вірогідними доказами та задоволенню не підлягають.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання ТОВ “Астарта-Агро” на Керівництво з експлуатації дощувальної машини “Фрегат” ДМУ-00.000 РЕ, як на підтвердження комплектності орендованого майна, оскільки укладений між сторонами договір оренди, а також складені на його виконання акти приймання-передачі (від 14.03.2018 (яким позивач передав відповідачу в оренду дощувальні машини) та від 18.03.2020 (яким відповідач повернув позивачу об’єкт оренди)) не містить жодних посилань на вказане Керівництво.

Крім того, назване Керівництво стосується інших моделей та модифікацій дощувальних машин “Фрегат” (належні позивачу дощувальні машини, які передавалися в оренду, мають модифікацію “ДМ 420-90”, що не відповідає модифікації та марці дощувальних машин, зазначених у вищевказаному Керівництві, якими є: “ДМУ-А” або “ДМУ-Б” з відповідною модифікацією: ДМУ-А199-28, ДМУ-А229-32, ДМУ-А253-38, ДМУ-А283-45, ДМУ-А308-55, ДМУ-А308-30, ДМУ-А337-65, ДМУ-А337-45, ДМУ-А362-50, ДМУ-А392-50, ДМУ-А417-55, ДМУ-Б379-75, ДМУ-Б409-80, ДМУ-Б434-90, ДМУ-Б463-90, ДМУ-Б463-60, ДМУ-Б488-90, ДМУ-Б488-65, ДМУ-Б518-90, ДМУ-Б542-90 та ДМУ-Б572-90).

Слід також відзначити, що як вже було вказано вище та підтверджується наявними матеріалами справи, за актом приймання-передачі (без номера) від 18.03.2020 ПСП “Ушба” відповідно до умов договору оренди передало ТОВ “Астра-Агро”, а останнє прийняло майно, яке є предметом договору оренди, а позивач не висловив жодних зауважень (заперечень) з приводу передачі майна у неповній або неналежній комплектації.

Відповідно, судом не досліджується комплектація переданого майна, зокрема й на його відповідність Керівництву.

Не приймаються колегією суддів до уваги й твердження апелянта про те, що повернення майна тривало близько десяти годин 18.03.2020 та протягом 19.03.2020, оскільки такі обставини не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами по справі, та спростовуються актом б/н від 18.03.2020 в якому вказано про повернення майна у повному обсязі та без жодних зауважень.

Також не заслуговують на увагу й посилання скаржника на порушення з боку відповідача принципу добросовісності, шляхом вчинення дій, спрямованих на введення в оману єдиного представника позивача, який не є фаховим спеціалістом у сфері права та який не передбачав можливості відступлення відповідачем від умов договору щодо повернення майна у повному обсязі, оскільки наявні матеріали справи не містять, а позивачем не надано доказів на підтвердження того, що відповідач у даному випадку діяв недобросовісно, ввів позивача в оману, тощо. Натомість, позивач, у даному випадку, не був позбавлений можливості здійснити приймання-передачу орендованого майна за участі відповідного фахівця (спеціаліста) та/або не підписувати акт приймання-передачі усього майна чи підписати його із відповідними зауваженнями щодо відсутності певних комплектуючих, однак таких дій, як свідчать наявні матеріли справи, не вчинив.

Судова колегія зауважує, що посилання позивача на факт підписання його представником акту прийому-передачі від 18.03.2020 до моменту отримання дощувальних машин у повній комплектації, може свідчити лише про необачність самого позивача, а не вину (неправомірну поведінку) відповідача.

Є необґрунтованими й твердження апелянта про те, що  підписання акту від 18.03.2020 є формальним припиненням договору оренди (правовідносин оренди), а акти № 1 та № 2 свідчать про деталізацію та визначеність (родовими ознаками) майна (комплектуючих частин), яке повернуто/не повернуто відповідачем позивачу та, відповідно, превалюють та мають перевагу над актом (загальним) від 18.03.2020, з огляду на таке.

Як вже було вказано вище, ані договором, ані актом приймання-передачі майна в оренду не визначено конкретного переліку майна (його комплектуючих), яке було передано відповідачеві, а було визначено лише три одиниці сільськогосподарської техніки, яка й була повернула відповідачем на актом від 18.03.2020 у повному обсязі.

Не заслуговують на увагу й посилання апелянта на те, що вже після підписання акту прийому-передачі від 18.03.2020, представником позивача виявлено, що обсяг майна, що передається з оренди, не відповідає тому обсягу майна, яке передано в оренду ПСП “Ушба” у 2018 році, деякі комплектуючі на дощувальні машини перебували у вкрай незадовільному стані, що унеможливлювало їх подальше використання, тощо, оскільки позивач не був позбавлений можливості зазначити про виявлені недоліки під час складання та підписання акту приймання-передачі від 18.03.2020, натомість навпаки підписав такий акт без жодних зауважень та підтвердив те, що стан та комплектація переданої техніки відповідають умовам договору оренди.

Щодо посилання апелянта на заяви свідків Д’якова Р.І. та Салтикова В.О., які зокрема, зазначив, що прийняття дощувальних машин тривало декілька днів, з огляду на значний обсяг майна, що необхідно передати та було передано не в повній комплектації, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 87 ГПК України на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах.

Крім того, заява свідка є доказом, який також підлягає оцінці в сукупності з іншими доказами у справі відповідно до ст. 86 ГПК України.

Отже лише пояснення Д’якова Р.І. та Салтикова В.О., як викладені у відповідних нотаріально-посвідчених заявах, за умови відсутності в матеріалах даної справи інших належних та допустимих доказів передачі відповідачем позивачу орендованого майна не в повній комплектації, не можуть бути єдиними доказами на підтвердження таких обставин та братися судом до уваги.

До того ж, як вже було вказано вище, обставини викладені у заявах вказаних свідків суперечать наявним матеріалам справи, зокрема договору оренди майна та акту приймання-передачі майна в оренду в яких не визначено конкретних складових частин переданого майна (комплектації) та акту передачі майна з оренди від 18.03.2020 у відповідності до якого самим Д’яковим Р.І. засвідчено власним підписом повернення відповідачем та отримання позивачем майна у повному обсязі згідно з умовами укладеного між сторонами договору оренди.

Не приймаються колегією суддів до уваги й твердження скаржника про те, що підписання документів, які підтверджують факт повернення орендованого майна, а також вчинення на них написів: “гідротехнік Брага М.В.” та/або “Брага М.В.” могли здійснити інші особи, які, окрім Браги М.В., які приймали участь у поверненні орендованої сільськогосподарської техніки, зокрема адвокатом Мамонтов Д. та/або бухгалтер Анедченко О., оскільки такі твердження позивача є лише припущеннями останнього та не підтверджуються жодними з наявних матеріалів справи.

До того ж, до предмета доказування у справі не належить встановлення тієї обставини, чи підписувались спірні акти бухгалтером Анедченко О. або адвокатом Мамонтовим Д., чи будь-якою іншою особою, яка була працівником ПСП “Ушба”, оскільки відповідні документи, які наявні у матеріалах справи, зокрема акти приймання-передачі майна містять відомості про їх підписання від імені відповідача Брагою М.В., а не іншими особами.

В свою чергу, позивачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що названі особи мали повноваження на вчинення відповідних дій від імені ПСП “Ушба”, зокрема на підписання актів приймання-передачі майна з оренди, а саме на підставі довіреності, статуту, закону тощо.

Не приймаються колегією суддів до уваги й твердження апелянта про те, що передача майна в оренду здійснювалась за трьома актами, зокрема й за актом від 05.03.2018, оскільки такий акт складений 05.03.2018, тобто, до укладення договору, не має інформації про його віднесення до відносин у межах договору оренди, оскільки складений між іншими особами та без вказівки на підставу для такої передачі, зокрема на вимогу позивача передати належне йому майно відповідачу.

Окрім того, даний акт містить інформацію про передачу комплектуючих на 4 дощувальні машини “Фрегат” і ця кількість машин відповідає кількості машин, які були придбані ПСП “Ушба” у ПП “Аграрій 3000”. При цьому твердження ТОВ “Астарта-Агро” про складення акту від 05.03.2018 у межах договірних відносин з ПСП “Ушба” не підтвердженні належними доказами, оскільки договір оренди від 14.03.2018, також не містить жодних посилань на складення та підписання між сторонами акту від 05.03.2018.

Відтак, суд зазначає, що позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами, що складений між ПП “Аграрій 3000” та ПСП “Ушба” акт від 05.03.2018 пов`язаний з орендними договірними відносинами, які виникли між ТОВ “Астарта Агро” та ПСП “Ушба” 14.03.2018.

Згідно з статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, колегія суддів вважає, що наведені скаржником порушення допущені судом першої інстанції не знайшли свого підтвердження, а тому підстави для скасування рішення Господарського суду Одеської області від 08.11.2023  відсутні, що зумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

 

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України,  колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

 

Рішення Господарського суду Одеської області від 08.11.2023 у справі №923/868/20 залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено та підписано 20.05.2024.

 

Головуючий суддя                                                                                         Аленін О.Ю.

 

Суддя                                                                                                               Богатир К.В. 

 

Суддя                                                                                                                Філінюк І.Г.