Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
На виконання ч. 2 ст. 12-1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” № 1207-VII від 15.04.2014 р. Південно-західний апеляційний господарський суд повідомляє Товариство з обмеженою відповідальністю “Астарта-Агро” та Приватне сільськогосподарське товариство “Ушба” про постановлення ухвали суду по справі № 923/868/20 шляхом розміщення її тексту:
У Х В А Л А
про відкриття апеляційного провадження
|
25 грудня 2023 року |
м. Одеса |
Справа № 923/868/20 |
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Аленіна О.Ю.
суддів: Богатиря К.В., Філінюка І.Г.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Астарта-Агро”
на рішення Господарського суду Одеської області від 08.11.2023 (повний текст складено та підписано 20.11.2023, суддя Цісельський О.В.)
у справі №923/868/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Астарта-Агро”
до Приватного сільськогосподарського товариства “Ушба”
про зобов`язання повернути майно та стягнення 410 363,80 грн
ВСТАНОВИВ
Рішенням Господарського суду Одеської області від 08.11.2023 по справі №923/868/20 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача інфляційні втрати в розмірі 1 010 грн 97 коп, суму 3% річних в розмірі 350 грн 91 коп та витрати зі сплати судового збору в розмірі 20 грн 43 коп., у задоволенні решти вимог відмовлено.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Астарта-Агро” на вищевказане рішення Господарського суду Одеської області від 08.11.2023 по справі №923/868/20.
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 13.12.2023 витребувано від Господарського суду Одеської області матеріали справи №923/868/20 та відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Астарта-Агро” на рішення Господарського суду Одеської області від 08.11.2023 по справі №923/868/20 до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
Судом апеляційної інстанції отримано усі матеріали справи №923/868/20.
Ознайомившись з апеляційною скаргою та наявними матеріалами справи колегія суддів зазначає таке.
У відповідності до ч.1 ст.270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Згідно з ч.1 ст.252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до ст.263 ГПК України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. До відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Після проведення підготовчих дій суддя-доповідач доповідає про них колегії суддів, яка вирішує питання про проведення додаткових підготовчих дій в разі необхідності та призначення справи до розгляду. Про дату, час та місце розгляду справи повідомляються учасники справи, якщо справа відповідно до цього Кодексу розглядається з їх повідомленням (ст.268 ГПК України).
Оскільки апеляційна скарга відповідає вимогам ст.ст.258, 259 ГПК України, колегія суддів вважає за необхідне відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Астарта-Агро” на рішення Господарського суду Одеської області від 08.11.2023 по справі №923/868/20, з одночасним призначенням справи до розгляду.
Суд апеляційної інстанції також зазначає, що разом з апеляційною скаргою скаржником заявлено клопотання про витребування доказів та про призначення судової почеркознавчої експертизи в яких останній просить:
1) Витребувати від Приватного сільськогосподарського підприємства “Ушба” необхідні матеріали для проведення повторної судової комісійної почеркознавчої експертизи, а саме:
- оригінали досліджуваних документів відповідно до переліку у постановлених перед експертами питаннях (згідно п. 1.1. Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Мін’юсту України від 08.10.1998 року № 53/5: “Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів”);
- вільні зразки підпису та почерку (за період 2017-2020 роки) Браги Михайла Вікторовича, які можуть міститися у заяві про видачу паспорта, у різного роду посвідченнях, у документах з місця роботи, нотаріальних документах, блокнотах, листах тощо (не менш ніж у 15 документах відповідно з почерком та підписом);
- експериментальні зразки підпису та почерку Браги Михайла Вікторовича наступного змісту “Брага М.В. гідротехнік” та “Брага Михайло Вікторович” та експериментальні зразки почерку Браги М.В. довільного змісту не менш ніж на 5 чистих та лінованих аркушах паперу відповідно;
2) Призначити судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, на вирішення судової почеркознавчої експертизи поставити наступні питання:
- Чи виконані рукописні записи: “Брага М.В. гідротехнік”, розміщені у графах “Орендар” у акті №1 приймання-передачі, який датується 18.03.2020 та акті №2 приймання-передачі”, який датується 19.03.2020, Анедченко Оленою або Мамонтовим Денисом, або іншою особою (особами)?
- Чи виконані підписи від імені Браги Михайла Вікторовича у: акті №1 приймання-передачі від 18.03.2020; Акті №2 приймання-передачі від 19.03.2020 Анедченко Оленою або Мамонтовим Денисом, або іншою (іншими) особами?
- Чи виконані підписи від імені Браги Михайла Вікторовича у: акті №1 приймання-передачі від 18.03.2020; Акті №2 приймання-передачі від 19.03.2020, однією особою?
- Чи виконані рукописні записи “Брага М.В. гідротехнік” та підписи від імені Браги Михайла Вікторовича, розміщені у графах “Орендар” у: акті №1 прийманняпередачі”, який датується 18.03.2020; акті №2 приймання-передачі, який датується 19.03.2020, під впливом збиваючих факторів (природних, штучних)? Якщо так, то яких саме?
В обґрунтування клопотання про витребування доказів апелянт зазначає, що такі докази необхідні для призначення повторної комісійної почеркознавчої експертизи, у задоволенні якого, за переконанням апелянта, помилково відмовлено судом першої інстанції.
Необхідність призначення судової почеркознавчої експертизи апелянт обґрунтовує тим, що він має обґрунтовані припущення щодо того, що підписання документів, які підтверджують факт повернення майна могли здійснити інші особи, які, окрім Браги М.В., приймали участь у поверненні орендованої сільськогосподарської техніки.
За твердженням скаржника, з висновку судової почеркознавчої експертизи (вже проведеної) не вбачається відповідей на питання, які мають істотне значення для розгляду справи (чи підписано Акт № 1 та Акт № 2 Брагою М.В.) стосовно чого сторони у спорі мають протилежні твердження, та які (акти) мають значення для вирішення спору по суті, оскільки є підтвердженням повернення / неповернення майна з оренди, його обсягу тощо.
На переконання апелянта, проведення почеркознавчої експертизи, у випадку підтвердження експертом факту підписання Актів № 1 та № 2 Мамонтовим Д.О. та/або Анедченко О.П. дасть можливість позивачу стверджувати про підписання таких Актів уповноваженими особами відповідача, які входили до складу комісії щодо повернення орендованого майна, відповідно, підтвердить факт підписання вказаних документів належними та повноваженими особами, що, в свою чергу, вплине на встановлення фактичних обставин та розгляд справи по суті, а також прийняття законного та обґрунтованого рішення.
Наголошує апелянт й на тому, що Верховний Суд, скасовуючи попередні судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі, зазначив, що встановлення факту повернення дощових машин у повній комплектації (на вказаній обставині наполягає Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог) чи не у повній комплектації (на вказаній обставині наполягає Позивач, посилаючись на Акти №1 та №2) має ключове значення для вирішення даного господарського спору та обумовлює застосування тих чи інших норм матеріального права, у тому числі, щодо способу захисту, обраного Позивачем, його належності та ефективності.
За твердженням апелянт, шляхом заявлення клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, він реалізує надані останньому процесуальні права, у вигляді надання доказів на підтвердження обставини, які обґрунтовують заявлені вимоги, які передбачені Господарським процесуальним кодексом України та не підлягають обмеженню.
Призначення судової почеркознавчої експертизи, на якій наполягає апелянта та її проведення, як вважає останній, є передумовою для отримання такого належного та допустимого доказу, як висновок експерта, за допомогою якого позивач має можливість спростувати доводи відповідача та підтвердити власну правову позицію у спорі.
Щодо даних клопотань колегія суддів зазначає наступне.
Частиною 4 ст. 262 Господарського процесуального кодексу України визначено, що в ухвалі про відкриття апеляційного провадження зазначається строк для подання учасниками справи відзиву на апеляційну скаргу та вирішується питання про витребування матеріалів справи. Якщо разом з апеляційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття апеляційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Також за приписами ст. 267 Господарського процесуального кодексу України підготовчі дії, зокрема, вирішення питання щодо поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції та про виклик свідків, призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача мають вчинятися із дотриманням прав всіх учасників справи подати свої міркування або заперечення щодо їх вчинення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до ст. 263 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження. Відзив на апеляційну скаргу має містити: 1) найменування суду апеляційної інстанції; 2) ім’я (найменування), поштову адресу особи, яка подає відзив на апеляційну скаргу, а також номер засобу зв’язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги; 4) у разі необхідності - клопотання особи, яка подає відзив на апеляційну скаргу; 5) перелік матеріалів, що додаються. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. До відзиву додаються докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне запропонувати Приватному сільськогосподарському товариству “Ушба” надати відзив на апеляційну скаргу та свої міркування або заперечення щодо клопотання апелянта про витребування доказів та призначення експертизи по справі.
За приписами ст. 197 ГПК України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою.
Учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
На період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб, учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" або Державною судовою адміністрацією України.
Відтак, учасники справи не позбавлені можливості скористатися своїм правом передбаченим ст. 197 ГПК України та взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває й на теперішній час.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінено територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місце знаходження судів.
Отже, навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану конституційні права людини на судовий захист не можуть бути обмежені.
Верховним Судом на офіційному веб-порталі опубліковано рекомендації щодо особливості здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, за змістом яких учасникам справи, чиї справи, перебувають в провадженні судів, які не припинили здійснювати правосуддя, рекомендовано подати заяву про відкладення розгляду справ у зв’язку з воєнними діями та/або про розгляд справ у режимі відеоконференції за допомогою будь-яких технічних засобів, зокрема власних.
Враховуючи викладене, з метою запобігання загрози життю, здоров’ю та безпеці відвідувачів суду, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу учасників справи, що вони мають право подати до суду письмову згоду на розгляд даної справи без їх участі в судовому засіданні.
Керуючись ст. 234, 262, 263 ГПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.
До уваги представників сторін: згідно з новою редакцією частин п`ятої, дев`ятої статті 6 ГПК України, яка набрала чинності з 18.10.2023 відповідно до Закону України № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС.
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов’язковому порядку.
Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені ГПК України у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Разом з цим, суд вручає будь-які документи особі, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС, у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Такі учасники справи також мають можливість ознайомитись з матеріалами справи через ЄСІТС.
Головуючий суддя Аленін О.Ю.
Суддя Богатир К.В.
Суддя Філінюк І.Г.
Секретар судового засідання Герасименко Ю.С.
_03_03.png)
